Історія справи

Ухвала ККС ВП від 28.04.2020 року у справі №1-3/2002

Ухвала

Іменем України

22 травня 2020 року

м. Київ

провадження № 51-1914 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Кишакевича Л. Ю.,

суддів: Білик Н. В., Ємця О. П.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Шевчука В. С. в інтересах засудженого

ОСОБА_1 на ухвалу Березнівського районного суду Рівненської області від 03 лютого 2020 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2020 року,

встановив:

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 03 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2002 року щодо нього за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2020 року вищевказане судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник Шевчук В. С., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судами першої та апеляційної інстанції, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доводам заяви засудженого про наявність нововиявлених обставин, а саме те, що вирок Рівненського апеляційного суду винесено незаконним складом суду, оскільки судді Іващук В. Я. та Баглик С. П.

не складали присягу на вірність незалежній державі Україна, а тому, на думку захисника, не мали повноважень здійснювати правосуддя.

Розглянувши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши надані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Згідно вимог ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Доводи касаційної скарги захисника Шевчука В. С. про те, що вирок Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2002 року щодо ОСОБА_1 постановлено незаконним складом суду, оскільки судді Іващук В. Я. та Баглик С. П. не складали присягу на вірність незалежній державі Україна і не мали повноважень здійснювати правосуддя,

є неспроможними.

Як убачається із долученої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду, суддя Іващук В. Я. склав присягу судді відповідно до чинного на час призначення законодавства про судоустрій та статус суддів, а саме 19 вересня 1990 року, а суддя Баглик С. П. склав присягу судді 10 квітня 1990 року.

Пунктом 12 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України 1996 року визначено, що судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.

Таким чином, судді Рівненського апеляційного суду Іващук В. Я. та Баглик С. П., які брали участь у розгляді справи щодо ОСОБА_1 та були обрані до дня набуття чинності Конституцією України, здійснювали свої повноваження відповідно до вищевказаних приписів Конституції України. Підстав стверджувати про незаконність складу колегії суддів апеляційної інстанції, як про це зазначає захисник Шевчук В. С., у касаційного суду відсутні.

Березнівський районний суд Рівненської області та Рівненський апеляційний суд, перевіривши доводи засудженого та захисника наведені їх в заяві та апеляційний скарзі, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці обставини не є нововиявленими в розумінні вимог ст. 459 КПК.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у поданій касаційній скарзі не наведено доводів, які би свідчили про допущення судами істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити ухвалити законні та обґрунтовані рішення.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, доданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Шевчука В. С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Березнівського районного суду Рівненської області від 03 лютого 2020 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Л. Ю. Кишакевич Н. В. Білик О. П. Ємець