Історія справи

Ухвала ККС ВП від 22.11.2020 року у справі №487/3669/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 487/3669/20

провадження № 51-5577ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Анісімова Г. М., Луганського Ю. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року,

встановив:

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 26 жовтня 2020 року залишив апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 09 липня 2020 року - без змін.

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Таким чином, зазначені положення кримінального процесуального закону встановлюють заборону оскарження у касаційному порядку ухвал слідчих суддів та ухвал апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на такі ухвали. Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Частиною 3 ст. 428 КПКпередбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі, передбаченій Частиною 3 ст. 428 КПК.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Г. М. Анісімов Ю. М. Луганський