Історія справи

Ухвала ККС ВП від 19.07.2020 року у справі №937/3925/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року

м. Київ

справа № 937/3925/20

провадження № 51-3311ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Стороженка С. О., Чистика А. О.,

розглянув касаційну скаргу адвоката Кисіль В. І., який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 червня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Суть питання

Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 червня 2020 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського відділу поліції ГУ Національної поліції в Запорізькій області та надано дозвіл на проведення обшуку квартири, а також підсобних приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_1, з метою вишукання документів, носіїв документів, електронних документів, речей та предметів, які можуть мати значення для кримінальної справи №11109919, що перебуває у провадженні Головного управління з розслідування особливо важливих справ Слідчого комітету республіки Вірменія.

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді адвокат Кисіль В. І., який діє в інтересах ОСОБА_1, оскаржив його до апеляційного суду.

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 18 червня 2020 року відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою на зазначену ухвалу слідчого судді з мотивів того, що відповідно до ст. 309 КПК України дане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі адвокат Кисіль В. І. посилаючись на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що вищезазначеною статтею Конституції України гарантується право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, виходячи з чого КПК України визначає, в яких випадках і які саме рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі №494/6/18)

Відповідно до норм ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК України.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження у ній. І цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції, та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, адвокат Кисіль В. І. подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК України.

Тому суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями КПК України, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою апелянта.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Кисіль В. І., який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 червня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

М. В. Мазур С. О. Стороженко А. О. Чистик