Історія справи

Ухвала ККС ВП від 17.09.2019 року у справі №127/331/18

Ухвала

Іменем України

16 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 127/331/18

провадження № 51-4524 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючого Святської О. В.,

суддів: Вус С. М., Чистика А. О.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області 03 квітня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2019 стосовно ОСОБА_1,

встановив:

як убачається з матеріалів провадження за скаргою прокурора, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2019 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинних дій, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) закрито у зв'язку з відмовою представників потерпілих ТОВ "Наш Караван" ОСОБА_2 та ТОВ "Поліссся -Трейд" - ОСОБА_3 від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду стосовно ОСОБА_1 - без змін.

Прокурор у касаційній скарзі порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень, посилаючись на безпідставне, всупереч вимогам ст. 5 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) закриття місцевим судом кримінального провадження у зв'язку з відмовою представників потерпілих від обвинувачення, оскільки вони подали таку заяву 03 квітня 2019 року, тобто після набрання чинності законом, відповідно до якого кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_1, не відноситься до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення. Вважає, що апеляційний суд не виправив помилку суду першої інстанції, належним чином не перевірив доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, не навів мотивів, з яких виходив при їх спростуванні.

Перевіривши касаційну скаргу та надані копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у тому, що він, виконуючи функції торгового представника ТОВ "Наш Караван" та ТОВ "Поліссся - Трейд", у період з 21 серпня 2015 року по 11 листопада 2016 року неодноразово здійснив замовлення алкогольних та безалкогольних напоїв для різних фізичних осіб підприємців, приватних підприємств та споживчих товариств на суму 21484,00 грн, та 5924,00
грн відповідно, у подальшому зазначені кошти до каси ТОВ "Наш Караван" та ТОВ "Поліссся - Трейд" не здав, у такий спосіб незаконно заволодів ними, чим заподіяв матеріальну шкоду ТОВ "Наш Караван" на загальну суму 21484,00 грн, та ТОВ "Полісся-Трейд" на загальну суму 5924,00 грн.

Як встановлено зі змісту долученої до скарги ухвали суду першої інстанції, в судовому засіданні представник потерпілого ТОВ "Наш Караван" Красілов І. І. та представник потерпілого ТОВ "Поліссся -Трейд" Драчевська Т. Р. подали заяви про відмову від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд, з огляду на положення ч.ч. 1, 4 ст. 26 КПК, відповідно до яких сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 26 КПК; кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого; відмова потерпілого, а у випадках, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 26 КПК, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, з урахуванням вимог п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК щодо закриття кримінального провадження в разі, якщо потерпілий, або його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, а також беручи до уваги норму, викладену у п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК (в редакції чинній на момент подання заяви про вчинення злочину), згідно з якою кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, у тому числі, передбачених ст. 185 КК, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання представників потерпілих ТОВ "Наш Караван" ОСОБА_2 та ТОВ "Поліссся -Трейд" - ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження через відмову від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, у зв'язку з чим закрив кримінальне провадження відносно ОСОБА_1.

При цьому в ухвалі місцевого суду зазначено, що зміни, якими пункт 3 виключено з ч. 1 ст. 477 КПК, було внесено до КПК Законом України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами", прийнятим 06 грудня 2017 року, який набрав чинності 11 січня 2019 року. Отже, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК, на момент вчинення та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2016 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 відносилось до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Оскільки кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 розпочато та здійснювалось на досудовому розслідуванні у формі приватного обвинувачення під час дії положень п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК, врахувавши ч. 3 ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд першої інстанції дійшов до переконання про наявність підстав для закриття даного кримінального провадження.

Апеляційний суд, залишив ухвалу місцевого суду без змін з огляду на те, що внесення змін до ст. 477 КПК не позбавляє права представників потерпілого звернутися до суду із заявою про відмову від обвинувачення, оскільки досудове розслідування розпочато у формі приватного обвинувачення і тому має бути закінчено з дотриманням норм, що визначають особливості розгляду справ приватного обвинувачення. Також апеляційний суд зважив на загальне правило щодо дії кримінального процесуального закону в часі, зокрема на ч. 1 ст. 5 КПК, яка передбачає, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями ч. 1 ст. 5 КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою представників потерпілих від обвинувачення у формі приватного обвинувачення є законним та обґрунтованим, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Суд погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції.

Ухвала апеляційного суду належним чином вмотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК.

З огляду на наведене Суд вважає, що вирішуючи питання про правомірність закриття судом першої інстанції кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, розпочатого за процедурою приватного обвинувачення, при тому, що на момент подачі до суду заяви представників потерпілих про відмову від обвинувачення таке кримінальне правопорушення було виключено з обсягу поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, слід виходити із загальних положень КПК з урахуванням завдань кримінального провадження, засад верховенства права та диспозитивності, а також дотримуючись балансу публічних та приватних інтересів і загальної справедливості судового провадження.

В рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року, зазначено, що частину 1 ст. 58 Конституції України, щодо дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З урахуванням вищевикладеного та вимог ч. 1 ст. 8 КПК про те, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 на підставі відмови представників потерпілих від обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК).

Підстав для задоволення касаційної скарги Суд не вбачає.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, отже у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

ухвалив:

Відмовити прокурору у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області 03 квітня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2019 року відносно ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. В. Святська С. М. Вус А. О. Чистик