Історія справи

Ухвала ККС ВП від 13.04.2020 року у справі №750/8501/19

УХВАЛА

13 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 750/8501/19

Провадження № 51-1812 ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Вус С. М.,

суддів: Стороженка С. О., Чистика А. О.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Верех А. М. на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року стосовно засудженого ОСОБА_1,

встановив:

Захисник Верех А. М. звернулась до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК України, у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.

Як убачається з касаційної скарги захисника Верех А. М., вона вказала як суд касаційної інстанції Верховний Суд України, однак, відповідно до положень п. 21 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Згідно з пунктом 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при постановленні судових рішень, навести конкретні аргументи в обгрунтування кожної позиції. Захисник Верех А. М., вказуючи на порушення апеляційним судом вимог ч. 1 ст. 88, ст. 414, ст. 433 КПК України не зазначила, в чому саме полягали ці порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 427 КПК України, якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог ч. 4 ст. 427 КПК України.

Згідно з до пунктами 1, 2 ч.1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

- свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Однак, усупереч вищезазначеним нормам, захисник не надала Суду визначені законом документи, які підтверджують її повноваження.

Вищенаведене перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 429 КПК України, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 429 КПК України, Суд,

постановив:

Касаційну скаргу захисника Верех А. М. на вирок Деснянського районного суду м.

Чернігова від 24 жовтня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків - сім днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. М. Вус С. О. Стороженко А. О. Чистик