Історія справи

Ухвала ККС ВП від 07.11.2019 року у справі №529/873/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 529/873/18

провадження № 51-5529ска19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,

розглянув касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_2, ухвалену у справі про адміністративне правопорушення, в порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

встановив:

Суддя Диканського районного суду Полтавської області постановою від 09 жовтня 2018 року визнав ОСОБА_2 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і наклав на неї адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 60 годин.

Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду, особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Репал Д. О. звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами.

Суддя Полтавського апеляційного суду постановою від 04 жовтня 2019 року залишив без задоволення апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Репала Д. О., апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково та скасував вищевказану постанову районного суду і постановив нову, якою ОСОБА_2 визнав винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, закрив провадження у справі.

Не погоджуючись з постановою судді апеляційного суду, потерпілий ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити без змін постанову судді районного суду, якою ОСОБА_2 визнанно винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 60 годин.

Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8частини 2 статті 129 Конституції України).

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).

У Кодексі України про адміністративні правопорушення встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (частини 2, 10 ст. 294 КУпАП).

Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлене у частини 2, 10 ст. 294 КУпАП відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, судові рішення постановлені у справі про адміністративне правопорушення в порядку передбаченому КУпАП не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

З огляду на викладене, оскільки потерпілий ОСОБА_1 у касаційній скарзі, ставить питання про скасування судового рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, Верховний Суд, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК вважає, за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський С. Б. Фомін