Історія справи

Ухвала ККС ВП від 19.11.2019 року у справі №332/2406/18

Ухвала

03 березня 2020 року

м. Київ

справа №332/2406/18

провадження № 51-3096ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

Головуючого Луганського Ю. М.,

суддів: Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2018 року та вирок Запорізького апеляційного суду від 30 травня 2019 року та касаційну скаргу на вирок Запорізького апеляційного суду від 30 травня 2019 року щодо нього та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження,

встановив:

Засуджений звернувся з касаційними скаргами, в яких порушує питання про перегляд вироку суду першої інстанції та вироку апеляційного суду у касаційному порядку.

Разом з касаційними скаргами ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та в обґрунтування зазначив, що є людиною без юридичної освіти та намагається захистити свої права самостійно, при цьому звертаючись повторно з цими касаційними скаргами намагається усунити недоліки попередньої касаційної скарги, яка була йому повернута у зв'язку з не усуненням недоліків.

Дослідивши доводи клопотання та долучені копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Як слідує із копії вироку суду першої інстанції, засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирався.

Вирок суду апеляційної інстанції проголошено 30 травня 2019 року в присутності ОСОБА_1, в резолютивній частині якого зазначено, що строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення цього вироку до виконання.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440 кс (15) 16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Також, суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Так, засуджений 19 червня 2019 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вирок Заводського районного суд у м. Запоріжжя від 22 жовтня 2018 року та вирок Запорізького апеляційного суду від 30 травня 2019 року, яку ухвалою від 21 червня 2019 року залишено без руху, і надано п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року вказану касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків касаційної скарги, яку було залишено без руху.

З наведеного слідує, що засуджений мав можливість скласти та подати касаційну скаргу у строк визначений законом, яка б відповідала вимогам ст. 427 КПК України.

З даними касаційними скаргами засуджений звернувся до Верховного Суду в лютому 2020 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

В клопотанні засуджений ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

Інших причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, які б касаційний суд міг визнати поважними, у поданому клопотанні не наведено.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не підписане засудженим та не містить дати його складення.

За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, суд вважає, що касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 слід повернути у зв'язку з їх поданням після закінчення строку касаційного оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_1 в поновленні строку на касаційне оскарження вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2018 року та вироку Запорізького апеляційного суду від 30 травня 2019 року щодо нього.

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду м.

Запоріжжя від 22 жовтня 2018 року та вирок Запорізького апеляційного суду від 30 травня 2019 року та касаційну скаргу на вирок Запорізького апеляційного суду від 30 травня 2019 року щодо нього повернути разом з усіма доданими до них матеріалами.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Ю. М. Луганський М. І. Ковтунович С. Б. Фомін