Історія справи

Ухвала ККС ВП від 02.08.2020 року у справі №337/3838/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня2020 року

м. Київ

справа № 337/3838/18

провадження № 51-3487 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С. Б.,

суддів Іваненка І. В., Ковтуновича М. І.,

розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Мамедова Теймура Курбановича на вирок Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 08 травня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 квітня 2020 року,

встановив:

Вироком Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 08 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Згідно з вироком Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 08 травня 2019 року, 06 липня 2018 року, приблизно о 17:00 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, маючи умисел на крадіжку грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_2, діючи повторно, з корисливих мотивів, використовуючи програму "Приват-24 ", установлену в мобільному телефоні "Нокіа", який належить ОСОБА_2, в якому знаходилася сім-карта оператора "Київстар" № НОМЕР_1, змінив пароль входу в дану програму. Після чого направився до банкомату відділення "Приват Банк", розташованого по вулиці Ентузіастів, 4 у м. Запоріжжі, де о 18:00 годині, скориставшись вище зазначеним мобільним телефоном "Нокіа" з програмним забезпеченням "Приват -24 ", за допомогою банкомату "ПриватБанк" перевів з карткового рахунку № НОМЕР_2 грошові кошти в готівку в сумі 500 грн. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на крадіжку грошових коштів з карткового рахунку № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, скориставшись мобільним телефоном "Нокіа" та послугою IVR3700, перевів з карткового рахунку № НОМЕР_2 на номер мобільного оператора "Київстар" грошові кошти в сумі 333 грн. Після чого, за допомогою ІVR меню перевів з карткового рахунку № НОМЕР_3 на картковий рахунок № НОМЕР_2, які належать ОСОБА_2, грошові кошти в сумі 840 грн. Також, продовжуючи свій злочинний умисел, використовуючи програму "Приват-24" в період часу з 21 години 52 хвилини 06 липня 2018 року до 04 години 11 хвилин 07 липня 2018 року перевів з карткового рахунку № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на картковий рахунок № НОМЕР_4, який належить ОСОБА_3, грошові кошти в сумі 1421грн. Після чого, 07 липня 2018 року, продовжуючи свої противоправні дії, спрямовані на таємне викрадення грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_2, ОСОБА_1, знаходячись в магазині "Продукти" в м. Запоріжжі, скориставшись мобільним телефоном "Нокіа" з програмним забезпеченням "Приват-24", розрахувався за покупку грошовими коштами з карткового рахунку № НОМЕР_2 на загальну суму 209
грн. 38 коп. Таким чином, ОСОБА_1 заволодів з карткового рахунку № НОМЕР_3 грошовими коштами в сумі 840 грн., з карткового рахунку № НОМЕР_2 грошовими коштами в сумі 1513 грн. 38 коп., чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2353 грн.38 коп.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 квітня 2020 року вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник Мамедов Т. К. не погоджується із вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2019 року та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 квітня 2020 року, просить їх змінити та призначити засудженому ОСОБА_1 покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Адвокат Мамедов Т. К. вважає, що при призначенні покарання суд в повній мірі не врахував особу засудженого та ряд пом'якшуючих покарання обставин, адже засуджений має молодий вік та малолітню дитину на утриманні, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працював трактористом у ФГ "Агро-Троя".

В обґрунтування своїх вимог захисник також зазначає, що покарання, пов'язане з реальним засудженням ОСОБА_1 до позбавлення волі, позбавить останнього можливості виконати свій обов'язок стосовно відшкодування шкоди потерпілим, зламає йому життя та не буде сприяти його виправленню.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до вимог статті 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно зі статтею 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді обмеження волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні покарання Хортицький районний суд міста Запоріжжя у вироку від 08 травня 2019 року врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 КК є злочином середньої тяжкості, особу засудженого, ту обставину, що засуджений має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненому злочині розкаявся, але ніде не працює, не має постійного джерела доходу, а тому суд першої інстанції мотивовано дійшов висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Запорізький апеляційний суд в ухвалі від 22 квітня 2020 року встановив, що судом першої інстанції було враховано щире каяття засудженого у вчиненому злочині, активне сприяння його розкриттю, а тому обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, яке не відноситься до максимального, передбаченого санкцією частини 2 статті 185 КК.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що не убачає правових підстав як для застосування відносно ОСОБА_1 положень статті 75 КК, так і для подальшого пом'якшення призначеного судом першої інстанції покарання, зокрема у зв'язку з тим, що засуджений в період іспитового строку за вчинення іншого злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК, знову вчинив умисний корисливий злочин, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_1 схильний до стійкої злочинної діяльності, що характеризує його негативно, а призначене судом першої інстанції остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Отже, рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя 08 травня 2019 року та Запорізького апеляційного суду від 22 квітня 2020 року убачаються Суду обґрунтованими, законними, вмотивованими, а покарання, призначене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, є таким, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись статтею 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Мамедова Теймура Курбановича на вирок Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 08 травня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 квітня 2020 року.

Ухвала Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

С. Б. ФомінІ. В. ІваненкоМ. І. Ковтунович