Історія справи
Ухвала ККС ВП від 02.02.2021 року у справі №643/7726/20

Ухвала1 лютого 2021 рокум. Київсправа № 643/7726/20Провадження № 51-436 ск 21Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:головуючого Булейко О. Л.,суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на судове рішення щодо нього,встановив:
У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 порушує питання про перевірку судового рішення щодо нього в касаційному порядку.Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст.
427 Кримінального процесуального кодексу України (далі -
КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 2 зазначеної статті.Відповідно до вимог ст.
427 КПК у касаційній скарзі необхідно зазначити: судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.Проте вказаних приписів закону засуджений ОСОБА_1 належним чином не виконав.Згідно з ч.
1 ст.
433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.Відповідно до положень ст.
438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст.
412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст.
413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст.
414 КПК).Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст.
438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.Як вбачається зі змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1 судове рішення щодо нього просить скасувати у зв'язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.Разом з цим, в обґрунтування незаконності судового рішення, засуджений ОСОБА_1, серед іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, що в силу статей
433,
438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, в своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не вказав судові рішення, які він оскаржує, дату їх винесення та в якій процесуальній формі їх викладено.Усупереч п.
5 ч.
2 ст.
427 КПКкасаційна скарга не містить чітких вимог до суду касаційної інстанції, викладених у відповідності з положеннями ст.
436 КПКщодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.Зокрема засуджений у своїй касаційній скарзі не вказує, які саме рішення він просить скасувати та направити на новий судовий розгляд.Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.За таких обставин на підставі ч.
1 ст.
429 КПК колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши засудженому строк для усунення недоліків.
Керуючись ч.
1 ст.
429 КПК, Судпостановив:Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто.Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. Л. Булейко І. В. Іваненко С. Б. Фомін