Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.07.2019 року у справі №911/2694/18

УХВАЛА

29 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2694/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019

(головуючий - Буравльов С. І., судді Пашкіна С. А., Калатай Н. Ф. )

та рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019

(суддя Бабкіна В. М. )

у справі № 911/2694/18

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Державного авіаційного підприємства "Україна"

про стягнення заборгованості у розмірі 36 824,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2019 Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП
"МА "Бориспіль")звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі №911/2694/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ДП "МА "Бориспіль", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 5 ст. 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Водночас предметом позову у цій справі є стягнення 36 824,15 грн заборгованості за послуги з наземного обслуговування повітряного судна, надані згідно з додатком №В1.1/02.1-14/1-08 від 01.11.2017 до Стандартної Угоди з Наземного Обслуговування (SGHA), що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2019 рік - 192 100,00 грн), а тому у розумінні ГПК України справа №911/2694/18 є малозначною.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Однак скаржник вказує на наявність підстав для відкриття касаційного провадження передбачених пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України та зазначає, що скарга має виняткове значення для ДП "МА "Бориспіль", оскільки відповідно до чинного законодавства скаржника включено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави та віднесено до суб'єктів господарювання, які виробляють (реалізують) товари на ринках, що перебувають у стані природної монополії, а тому стягнення заборгованості за послуги з наземного обслуговування повітряного судна має виняткове значення для скаржника, адже у цьому випадку, справляння плати за надання послуг із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден є обов'язком для позивача.

Крім того, скаржник звертає увагу на відсутність у суду апеляційної інстанції єдиної правозастосовчої практики в аналогічних спорах, посилаючись на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №911/1990/18, якою позовні вимоги задоволено повністю, на відміну від постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі №911/2694/18, якою позовні вимоги задоволено лише частково. ДП "МА "Бориспіль" наголошує, що рішення судів прийняті у аналогічних правовідносинах, різниця між якими полягає лише у підставі виникнення спорів, тобто порушення відповідачем умов різних за датою, номером і строком дії господарських зобов'язань.

Проте Верховний Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, посилання на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже прийняття рішень у вказаних скаржником справах пов'язані з різними фактичними обставинами, які були встановлені судами під час розгляду справ, тому у Суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, сама лише незгода скаржника з висновками суду апеляційної інстанції у даній справі також не дає підстав вважати, що це питання має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, Верховний Суд, надавши оцінку доводам скаржника щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження передбачених пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, вважає їх недостатніми для відкриття касаційного провадження у справі №911/2694/18.

Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 2 ст. 293 ГПК України і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

У касаційній скарзі не наведено обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а тому судові рішення у справі №911/2694/18 не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі №911/2694/18.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами.

Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

В. І. Студенець