Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.01.2018 року у справі №910/1416/16
Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №910/1416/16
Постанова ВГСУ від 22.06.2016 року у справі №910/1416/16

Верховний

Суд

УХВАЛА

25 січня 2018 року

м. Київ

справа № 910/1416/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі №910/1416/16

за позовом Національного антикорупційного бюро України

до 1. Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" (далі ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа");

2. Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі ВАТ "Запоріжжяобленерго");

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат")

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Державне підприємство "Енергоринок";

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 23 від
12.02.2015

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/1416/16 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі №910/1416/16 рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/1416/16 скасовано; прийнято нове рішення; позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 12.02.2015 №23, укладений між ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа", ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2017 у справі №910/1416/16 касаційні скарги ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі №910/1416/16 залишено без змін.

ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" подано заяву про перегляд Верховним Судом України судових рішень, в якій заявник просить скасувати рішення судів касаційної, апеляційної та першої інстанцій.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від
03.07.2017 у справі №910/2694/16, від 16.05.2017 у справі №910/1424/16, від
01.12.2016 у справі №910/1421/16, від 09.03.2017 у справі №922/6436/15, від
23.06.2016 №904/6558/15, від 04.11.2014 у справі №910/6732/14 та на постанови Верховного Суду України від 13.04.2016 №6-1528цс15, від 06.07.2015 №6-166цс15, від 25.12.2013 №6-94цс13, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних відносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення та невідповідністю викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Оскільки 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України, на підставі підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, з Верховного Суду України до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду 27.12.2017 надійшла заява ТОВ "Запорізький титано - магнієвий комбінат" про перегляд судових рішень у справі №910/1416/16 Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2018 справа передана на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.

За приписами підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відтак, розгляд заяви ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на постанову Вищого господарського суду України від 31.10.2017 здійснюється Касаційним господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду з таких підстав.

Відповідно до пункту 1, 2, 3 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з таких підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ; 3) невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Постановами від 03.07.2017 у справі № 910/2694/16, від 16.05.2017 у справі № 910/1424/16, від 01.12.2016 у справі № 910/1421/16, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів попередніх інстанцій та направив справи на новий розгляд вказавши у своїх постановах на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Однак у постановах, на які посилається заявник як на підставу для допуску, рішення по суті спору не прийнято, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справи передані на новий розгляд до суду першої інстанції. Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 11116 ГПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що постанови від 09.03.2017 у справі № 922/6436/15, від 23.06.2016 № 904/6558/15, від 04.11.2014 у справі № 910/6732/14, не можуть бути доказами неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права (пункт 2 частини 1 статті 11116 ГПК України), оскільки у зазначених постановах взагалі не міститься висновків з приводу того, чи може бути позивачем у справі Національне антикорупційне бюро України.

За положеннями пункту 3 статті 11116 ГПК України підставою для подання заяви про перегляд рішень господарських судів є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У справі № 910/1416/16, у якій подано заяву про перегляд судових рішень, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову Національного антикорупційного бюро України про визнання договору відступлення права вимоги недійсним, виходячи з того, що позивачем доведено наявність завідомо суперечної інтересам держави і суспільства мети укладення спірного договору та протиправних наслідків його укладення, що полягали у порушенні встановленого Законом України "Про електроенергетику" і ПКЕЕ порядку оплати поставленої електричної енергії, оплаті її вартості без використання рахунку із спеціальним режимом використання енергопостачальника і, як наслідок, уникнення перерахування коштів із такого поточного рахунка за алгоритмом функціонування оптового ринку електричної енергії.

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Постанови Верховного Суду України, надані заявником, на думку Колегії суддів, не можуть бути підставами для перегляду судового рішення, з огляду на наступне.

У постанові від 06.07.2015 у справі № 6-166цс15, в судовому рішенні яке надано для порівняння, Верховний Суд України зазначив, що суди дійшли до помилкового висновку, що договір факторингу є таким, що порушує публічний порядок, у зв'язку із чим визнали його нікчемним. Квартира, яка була предметом іпотечного договору і на яку позивач просив звернути стягнення у рахунок погашення основного боргу, входила до ліквідаційної маси. Вимоги позивача щодо стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором можуть бути задоволені в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однак це не перешкоджає задоволенню вимог іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

У постанові від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15, в судовому рішенні яке надано для порівняння, Верховний Суд України, при вирішенні спору щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування реєстрації права власності дійшов правового висновку про те, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

У постанові від 26.12.2013 у справі № 6-94цс13, Верховний Суд України у спорі щодо визнання недійсними договорів оренди землі зробив правовий висновок, що однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Отже, порівняння зазначених постанов Верховного Суду України зі змістом судового рішення, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що судове рішення не відповідає викладеним у постановах висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Таким чином, у справі, у якій подано заяву про перегляд судових рішень, та у справах, судові рішення у яких надані для порівняння, різними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також відсутнє однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність визначених статтею 11116 ГПК України підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, статтями 86, 11120, 11121 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017), Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" у допуску справи № 910/1416/16 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала є остаточною.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді Г. Мачульський

І. Кушнір