Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.04.2021 року у справі №916/3530/20

УХВАЛА

22 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/3530/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області

у складі судді Невінгловської Ю. М.

від 08.04.2021

та ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Таран С. В., Будішевської Л. О., Філінюка І. Г.

від 20.04.2021

у справі за позовом ОСОБА_2

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Сек'юріті Консалт"

про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційних дій та визнання недійсним договору дарування

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23.04.2021 звернулася до Верховного Суду, через Південно-західний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.04.2021 та ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 916/3530/20.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.06.2021, який знаходяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (справа "Мушта проти України" (MUSHTA v. UKRAINE, заява № 8863/06, ЄСПЛ, від 18.11.2010, § 37).

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України.

Нормами частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали;

4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

Судом встановлено, що ухвалою від 20.04.2021 Південно-західним апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.04.2021 у справі № 916/3530/20.

Разом з тим ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження не входить до переліку судових рішень визначених приписами частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Наведене виключає можливість касаційного перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження, оскільки в цій частині судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, ухвала Господарського суду Одеської області від 08.04.2021 не була переглянута в апеляційному порядку, відповідно не було прийнято рішення по суті судом апеляційної інстанції, тому ухвала місцевого суду від 08.04.2021, яка також є предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ОСОБА_1, не може бути предметом самостійного перегляду в суді касаційної інстанції, у зв'язку з чим у відкритті касаційної провадження в цій частині слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.04.2021 та ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 916/3530/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.04.2021 та ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 916/3530/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець