Історія справи
Ухвала КГС ВП від 02.02.2021 року у справі №6/30-40

УХВАЛА20 квітня 2021 рокум. КиївСправа № 6/30-40Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:Кондратова І. Д. - головуючий, судді - Кібенко О. Р., Стратієнко Л. В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс"на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду(головуючий - Дужич С. П., судді - Коломис В. В., Саврій В. А.)
від 26.02.2021у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Лисого Віталія Володимировичадо Відкритого акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство"про стягнення 117 384,00 грн,ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2008 у справі № 6/30-40.Суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" у апеляційній скарзі зазначало про те, що предметом даного спору є нерухоме майно - станція МТФ (1004,9 м2), яка розташована по вул. Дружби, 93, м. Любомль, у той час як предметом розгляду справи було стягнення з ВАТ "Любомльське РТП"
117384,00 грн - збитків (неотриманого доходу), спричинені діями відповідача, який перешкоджав підприємницькій діяльності позивача протягом квітня-листопада 2006 року та наніс останньому збитки, а господарські відносини щодо приміщення станції МТФ не були предметом даного спору.Апеляційний суд зазначив, що збитки позивачу були завдані незаконним припиненням відповідачем подачі електроенергії з 31.03.2006 до приміщення станції МТФ, яка була відчужена відповідачем позивачу за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.01.2005. Правомірність укладення цього договору не була предметом спору.Отже, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що задовольняючи позовні вимоги у справі №6/30-40, суд першої інстанції не вирішував у судовому рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс", оскільки посилання апелянта про належність йому приміщення станції МТФ на праві власності не вказують на те, що стягнення коштів з іншої юридичної особи на користь позивача якимось чином впливає на права інтереси та (або) обов'язки даного товариства.22.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2021. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу в апеляційний суд для продовження розгляду в іншому складі суду. Також просить зупинити дію рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2008 у справі № 6/30-40, поновити строк на касаційне оскарження та відстрочити сплату судового збору.
Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, застосував частину
2 статті
261 Господарського процесуального кодексу України в частині: "незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення", однак, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції повинен був застосувати цю статтю у частині: "крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки". Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на перерваний перебіг позовної давності у справі № 903/745/20, що свідчить про упередженість колегії суддів та цитує частину
3 статті
264 Цивільного кодексу України. Крім того, скаржника позбавлено права заявити відвід складу суду у зв'язку з швидким винесенням ухвали.Верховний Суд, вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, і оскаржене судове рішення, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.Відповідно до частини
2 статті
261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Так, суд апеляційної інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" не є учасником справи та звернулося з апеляційної скаргою на рішення суду першої інстанції після спливу одного року (майже через 13 років) з дня складення повного тексту судового рішення, яким суд не вирішував у судовому рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс".Тобто суд апеляційної інстанції, встановивши непорушення судом першої інстанції у судовому рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс", застосував пункт
1 частини
2 статті
261 Господарського процесуального кодексу України, що спростовує наведені вище твердження скаржника.Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає про упередженість колегії суддів через те, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на перерваний перебіг позовної давності у справі № 903/745/20. Однак, суд не бере до уваги такі доводи, оскільки позовна давність - це строк, у межах якого пред'являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), а не строк, у межах якого підлягають апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.Також Суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" мало достатньо часу та не було позбавлено можливості заявити відвід складу суду, якщо вважало, що є такі підстави, оскільки справу № 6/30-40 передано колегії суддів протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями15.02.2021, а 26.02.2021 ухвалою Північно-західний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження Товариству з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2008 у справі № 6/30-40.
Відповідно до частини
2 статті
293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.Беручи до уваги конкретні обставини справи, суд касаційної інстанції визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження відповідно до частини
2 статті
293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення.У зв'язку з відмовою у відкритті касаційної провадження Верховний Суд не розглядає клопотання скаржника про зупинення дії рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2008 у справі № 6/30-40, поновлення строку на касаційне оскарження та відстрочення сплати судового збору.Керуючись нормами статей
234,
293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний СудУХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 6/30-40 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2021.2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.Головуючий І. КондратоваСудді О. Кібенко
Л. Стратієнко