Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.11.2018 року у справі №914/1033/18

УХВАЛА

21 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/1033/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В. І. - головуючий, судді: Баранець О. М., Кролевець О. А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"

на ухвалу Господарського суду Львівської області

(головуючий суддя - Кітаєва С. Б., судді: Петрашко М. М., Горецька З. В. )

від 22.11.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Гриців В. М., судді: Зварич О. В., Хабіб М. І.)

від 06.02.2020

у справі № 914/1033/18

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 у справі №914/1033/18 позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" повернуто.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі №914/1033/18 ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі №914/1033/18, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Колегією суддів встановлено, що ухвалюючи оскаржувану ухвалу, яку залишено без змін судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон", як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, усупереч положенням частини 1 статті 49 ГПК України не містить самостійної вимоги саме щодо предмета спору у справі №914/1033/18, що вже виник між сторонами, і спрямована до третьої особи без самостійних вимог та поза предметом спору у справі №914/1033/18.

Частинами 1, 5 ст. 49 ГПК України передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення Частинами 1, 5 ст. 49 ГПК України.

Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем.

Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Водночас така позовна заява може бути заявлена у самостійному позові.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позовних вимог первісного позову є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №105, укладеним 17.04.2009 Національним Банком України з Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис", в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" перед Національним Банком України за кредитним договором №19 від 03.03.2009.

Водночас, у поданій заяві третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайлон" просить суд зобов'язати Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (третя особа без самостійних вимог на предмет спору) виконати зобов'язання - погасити заборгованість за кредитним договором від 03.03.2009 №19 шляхом перерахування на банківський рахунок Національного Банку України грошових коштів у повній сумі заборгованості, тобто позов подано з вимогою не до позивача та відповідача у справі, а до учасника справи - третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", що суперечить приписам частини 1 статті 49 ГПК України, яка передбачає право третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, вступити у справу, подавши позов до однієї або декількох сторін.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон" позовну заяву, оскільки вона не містить самостійної вимоги саме щодо предмета спору у справі №914/1033/18, що вже виник між сторонами, і спрямована до третьої особи без самостійних вимог та поза предметом спору у справі №914/1033/18.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) зазначено, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від
06.02.2020 у справі №914/1033/18 у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 287, 290, ч.2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватофис" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі №914/1033/18.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець