Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.03.2021 року у справі №922/1536/20

УХВАЛА

16 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/1536/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2021

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021

та рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма"

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Надежда"

про стягнення 113 667,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 (повний текст складено 25.01.2021), на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 у справі № 922/1536/20, подана 19.02.2021 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв'язку з клопотанням про поновлення пропущеного строку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 922/1536/20 є стягнення грошових коштів у сумі 113
667,61 грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн станом на 01 січня 2021 року), а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України.

Зміст наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише на підставах та в порядку передбачених частинами 2 та 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В якості обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, однак не наводить обґрунтування на підтвердження зазначеного, вказавши лише, що основною функцією Верховного Суду, як найвищого Суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики.

Водночас, саме власне твердження скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому з аналізу посилань у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду та на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Суд доходить висновку про те, що вони фактично зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та оцінкою доказів і не стосуються обґрунтування виключних випадків визначених підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути переглянуто у касаційному порядку.

Частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 у справі № 922/1536/20, на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма" на постанову Східного апеляційного господарського суду від
19.01.2021, на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від
04.02.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 у справі № 922/1536/20.

2. Касаційну скаргу та додані до неї матеріали (в тому числі платіжне доручення № 1441 від 12.02.2021 на суму 4 204,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак