Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.07.2020 року у справі №910/14528/19

УХВАЛА

14 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/14528/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Кушніра І. В., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Ритуальної служби Cпеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020

за позовом Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам'ять"

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Ритуальна служба Спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 (повний текст постанови складено 01.06.2020) та рішення Господарського суду міста Києва від
11.03.2020. Касаційна скарга підписана директором Голуб О. О.

У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020 касаційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без руху з тих підстав, що касаційна скарга була оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України без зазначення передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) подання цієї скарги та надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Від Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020, надійшла заява про усунення недоліків, яку підписано від імені вказаного комунального підприємства представником за довіреністю Чехоєвою Наталією Михайлівною. У доданій до касаційної скарги копії довіреності, зазначено реквізити паспорта вказаної особи, відомостей про те, що вказана особа є адвокатом, довіреність не містить. Інших документів до заяви про усунення недоліків не надано.

Положеннями статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За вимогами частини 4 статті 1312 Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

За змістом частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 розділу ХІІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на день звернення скаржника з касаційною скаргою), положення Господарського процесуального кодексу України застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Положеннями частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на день звернення скаржника з касаційною скаргою) встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно ж до приписів частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Таким чином, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

За загальним правилом у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Таким чином, із наведених положень законодавчих актів не вбачається, що Чехоєва Наталія Михайлівна наділена повноваженнями на самопредставництво, оскільки заяву про усунення недоліків касаційної скарги підписано на підставі довіреності, а до цієї заяви не додано документів, визначених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, якими б було підтверджено повноваження вказаної особи на самопредставництво юридичної особи.

Також за наявною інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості, що Чехоєва Наталія Михайлівна уповноважена представляти Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у справі в порядку самопредставництва.

Перевірити повноваження представника Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) матеріалами справи також не вбачається можливим, оскільки касаційна скарга подана скаржником безпосередньо до Верховного Суду, матеріали справи у суді відсутні.

Відповідно до статті 294 Господарського процесуального кодексу України, норми якої є загальновідомими, ухвалою про відкриття касаційного провадження у справі витребовуються матеріали справи (ч.1).

Отже, з урахуванням приписів частини четвертої статті 1312, підпункту 11 пункту 161 розділу XV Перехідних положень Конституції України та статті 56 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують повноваження особи, що підписала касаційну скаргу, на представництво/самопредставництво та доказів на підтвердження того, що зазначена особа здійснює адвокатську діяльність та уповноважена представляти інтереси скаржника як адвокат.

З огляду наведеного, відсутні підстави вважати, що касаційну скаргу підписано особою, яка має право її підписувати.

Приписами пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Виходячи з того, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги у строк визначений приписами Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За змістом частини 7 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу належить залишити в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від
26.05.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі №910/14528/19 не приймати до розгляду та повернути.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами надіслати заявнику, копію ухвали - іншим учасника справи.

3. Касаційну скаргу скаржника залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов