Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.05.2020 року у справі №915/1731/19

УХВАЛА

04 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1731/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське"

та ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Богацької Н. С., Діброви Г. І., Принцевської Н. М.

від 16.01.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий врожай"

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське"

про стягнення заборгованості за договором поставки № 1-11/01/18 від 11.01.2018 у розмірі 403 849,32 грн основного боргу, 40 877,08 грн інфляційних втрат та 13
020,35 грн. 3 % річних

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Козирське" 06.03.2020 звернулось до Верховного Суду (через Південно-західний апеляційний господарський суд) з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 915/1731/19.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.04.2020 визначено склад колегії суддів: Баранець О. М. - головуючий, Стратієнко Л. В., Студенець В. І.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями у зв'язку з відпусткою судді Стратієнко Л. В., від 04.05.2020 визначений склад колегії суддів: Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 915/1731/19, якою апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2019 у справі № 915/1731/19 повернуто скаржнику.

Судом встановлено, що ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від
25.10.2019 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №915/1731/19 залишено без руху у зв'язку з неподанням апелянтом доказів сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Порядок вручення судових рішень встановлений статтею 242 ГПК України, згідно з пунктом 3 частини шостої якої, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 про залишення апеляційної скарги без руху отримана скаржником 01.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор №6511911765981).

Отже, з урахуванням положень статті 116 Господарського процесуального кодексу України, останній день строку усунення визначених в ухвалі суду від 20.11.2019 недоліків апеляційної скарги є 11.12.2019.

Постановляючи ухвалу від 16.01.2020 про повернення апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2019 у справі № 915/1731/19, яка є предметом оскарження, суд керувався частиною 2 статті 260 та частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У зв'язку з тим, що у встановлений строк з моменту отримання ухвали заявник не надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019, суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.01.2020 повернув апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2019 у справі № 915/1731/19.

Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано частину 2 статті 260 та частину 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України шляхом повернення апеляційної скарги у зв'язку з тим, що скаржником у строк, визначений судом, не подано надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а саме не подано доказів сплати судового збору у розмірі 1
921,00 грн.

При цьому, посилання у касаційній скарзі Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" на клопотання про усунення недоліків від 11.12.2019 не може бути підставою для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки таке клопотання відсутнє в матеріалах справи та до касаційної скарги не додано, як і не додано доказів сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v.
CROATIA" ( № 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

Для Верховного Суду правильне застосування Південно-західним апеляційним судом норм права під час прийняття ухвали від 16.01.2020 у справі № 915/1731/19 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 на підставі частини 2 статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 915/1731/19.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець