Історія справи

Ухвала КГС ВП від 27.01.2021 року у справі №922/4211/19

УХВАЛА

06 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/4211/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

третьої особи 1 - ОСОБА_6

третьої особи 2 - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 (головуючий суддя - Радіонова О. О., судді Зубченко І. В., Чернота Л. Ф. )

у справі №922/4211/19

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1. ОСОБА_3,2. ОСОБА_4,

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколами від 02.07.2012 №3 та від 30.08.2013 №4,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.03.2021 №29.3-02/697 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв'язку з перебуванням судді Губенко Н. М. у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/4211/19, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С. В - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1.У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" (далі - ТОВ "Сервіс Профіль") про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколами від 02.07.2012 №3 та від 30.08.2013 №4.

1.2.В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що про проведення
02.07.2012 та 30.08.2013 зборів вона повідомлена не була, участі у зборах не брала, в реєстрі зборів не розписувалась, протоколи, складені за результатами проведених зборів, не підписувала, заяви про вихід із товариства не підписувала.

Також позивач вказує, що рішення загальних зборів прийняті за відсутності кворуму. У зв'язку із вказаними обставинами, зазначаючи про те, що процедура скликання і проведення зборів відбулася без дотримання вимог Закону України "Про господарські товариства" та статуту товариства, позивач вказує на наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколами від 02.07.2012 №3 та від 30.08.2013 №4.

1.3.Відповідач - ТОВ "Сервіс Профіль", інтереси якого представляє чинний директор цього товариства - ОСОБА_1, позовні вимоги визнав.

1.4.Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3, під час розгляду справи наполягав на відсутності підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на відсутність порушення прав позивача оскаржуваними рішеннями, з огляду на те, що до прийняття оскаржуваних рішень позивач уклав договір дарування частки статутного капіталу ТОВ "Сервіс Профіль" від 11.06.2012 з ОСОБА_1. Також третьою особою було наголошено, що у відзиві відповідача вказано, що викладені позивачем обставини відповідають дійсності, а товариство визнає позов. Проте, представником відповідача у цій справі є чинний директор товариства ОСОБА_1, який згідно протоколів №3 та №4 участі у загальних зборах не брав, присутнім на них не був.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Відповідно до пункту 5.2. статуту ТОВ "Сервіс Профіль", затвердженого рішенням загальних зборів товариства від 30.10.2007 №1, частки учасників Товариства становили: 51 % - ОСОБА_3; 47 % - ОСОБА_2; 2 % - ОСОБА_4.

2.2.На підставі заяви ОСОБА_2 від 02.07.2012 про вихід зі складу учасників товариства та передачу всіх своїх прав та обов'язків учасника на користь ОСОБА_3,02.07.2012 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Сервіс Профіль", за результатами якого прийнято оскаржуване рішення, оформлене протоколом від
02.07.2012 №3, яким:

- виведено позивача зі складу учасників товариства на підставі нотаріально посвідченої заяви про вихід шляхом передачі належної їй частки 47% статутного капіталу товариства на користь ОСОБА_3;

- розподілено частки учасників таким чином: частка ОСОБА_3-98%, ОСОБА_4-2% статутного капіталу товариства.

- затверджено статут у новій редакції.

2.3.Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Сервіс Профіль", оформленим протоколом від 30.08.2013 №4 виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі нотаріально засвідчених заяв про вихід та передачі їхніх часток на користь ОСОБА_5, яка стала єдиним учасником товариства з часткою 100% у статутному капіталі товариства.

2.4.Зазначаючи про те, що про проведення 02.07.2012 та 30.08.2013 зборів ОСОБА_2 повідомлена не була, участі у зборах не брала, в реєстрі зборів не розписувалась, протоколи, складені за результатами проведених зборів, та заяву про вихід із товариства не підписувала, а також вказуючи про прийняття спірних рішень за відсутності кворуму, позивачка, посилаючись на невідповідність спірних рішень вимогам Закону України "Про господарські товариства" та статуту товариства, звернулася до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Харківської області рішенням від 24.04.2020 у справі №922/4211/19 відмовив у задоволені позовних вимог.

3.2.Східний апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2020 за апеляційною скаргою ОСОБА_2, постановою від 25.11.2020 залишив його без змін.

3.3.Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що до прийняття оспорюваних рішень від 02.07.2012 та від 30.08.2013 позивачкою було відчужено свою частку у статутному капіталі товариства шляхом дарування, тому корпоративні права позивачки як учасника товариства припинилися, а тому спірні рішення не порушують прав ОСОБА_2. Обставини відчуження позивачкою частки у статутному капіталі товариства встановлені рішеннями суду у справах №820/1050/15 та №642/3206/17, про які зазначила третя особа у своїх поясненнях, наданих місцевому господарському суду.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1.28.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020, в якій просить її скасувати повністю та передати справу №922/4211/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.2.Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі, скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 1 статті 168 ГПК України. Скаржник, також посилається на те, що апеляційний суд прийняв оскаржуване рішення без урахування висновку щодо застосування статті 75 ГПК України, викладеного у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 №917/1345/17, від 18.12.2019 у справі №761/29966/16-ц (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України). Також скаржник, посилаючись на передбачену пунктом 8 частини 1 статті 310 ГПК України обов'язкову підставу для скасування рішення суду апеляційної інстанції, зазначає, що апеляційний суд прийняв оскаржуване рішення про його права і обов'язки, не залучивши його до участі у справі.

5. Доводи інших учасників справи

5.1.Позивачка подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскільки фактичні обставини для правильного вирішення справи судами залишено поза увагою, а вказані судами - не відповідають дійсним обставинам справи, ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню. При цьому позивачка зазначає про наявність підстав у суду касаційної інстанції для прийняття нового рішення у справі про задоволення позову.

5.2.Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

6. Позиція Верховного Суду

6.1.Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

6.2.Відповідно до частини 4 статті 287 ГПК України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

6.3.При цьому, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в касаційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

6.4.Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

6.5.Слід враховувати і те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18, від 09.10.2020 у справі №910/12465/18, від 06.11.2020 у справі №910/12490/18, від 23.11.2020 у справі №914/1643/19.

6.6.Статтею 238 ГПК України визначено, що рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі; 2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; 4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 5) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 6) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 7) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 8) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування. У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

6.7.Проаналізувавши зміст постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що вказана постанова не є такою, що прийнята про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1, оскільки ні мотивувальна, ні резолютивна частини згаданого рішення не містять висновків про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника. Здійснена апеляційним господарським судом оцінка підстав залучення ОСОБА_1 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, наведена в описовій частині судового рішення з посиланням на приписи статті 50 ГПК України, та зазначення у вказаній частині судового рішення в якості відхилення заяви про відповідне залучення на те, що ОСОБА_1 на момент проведення загальних зборів учасників товариства не був учасником корпоративних відносин, не свідчить про прийняття судом рішення про права та обов'язки цієї особи.

Вказане обумовлено тим, що момент набуття права власності на частку у статутному капіталі може не збігатися з моментом набуття корпоративних прав, які виникають з цієї частки, а встановлення обставин конкретної дати набуття корпоративних прав ОСОБА_1, на відміну від обставин втрати корпоративних прав ОСОБА_2, не відноситься до предмета доказування у цьому спорі за її позовом з наведених у судових рішеннях та у цій постанові підстав. Тому обставини конкретної дати набуття ОСОБА_1 корпоративних прав учасника ТОВ "Сервіс Профіль" не доводились і не встановлювались судами. Такі обставини могли б мати значення для правильного вирішення спору у разі їх встановлення в аналогічному спорі, ініційованому безпосередньо ОСОБА_1, або у разі вступу останнього у справу №922/4211/19 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Однак, як свідчать матеріали справи, з відповідною заявою ОСОБА_1 до місцевого господарського суду не звертався.

6.8.Не підтверджує вказані доводи скаржника й посилання суду апеляційної інстанції на відчуження позивачем своєї частки у статутному капіталі товариства шляхом дарування її ОСОБА_1 до прийняття оспорюваних рішень від 02.07.2012 та від 30.08.2013, оскільки: по-перше, зазначене є фактичними обставинами, встановленими судами при вирішенні справ №820/1050/15 та №642/3206/17, а не висновком суду апеляційної інстанції про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1, зробленими у цій справі №922/4211/19; по-друге, зазначені обставини наведені судом в контексті оцінки наявності/відсутності порушеного права саме позивача у спірних правовідносинах. При цьому суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2020 у справі №922/333/19, відповідно до якої від права на частку слід відрізняти корпоративні права учасника, так звані "права з частки". Корпоративні права учасника визначаються часткою в статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства. Корпоративні права, на відміну від права на частку, не можуть бути об'єктом права власності. У разі відсутності в особи права на частку в статутному капіталі товариства в неї відсутні і корпоративні права.

Відповідно, у разі припинення в особи права власності на частку, як наслідок припиняються і її корпоративні права учасника товариства.

6.9.Тобто суд апеляційної інстанції, встановлюючи виключно обставини наявності/відсутності порушеного права позивача у спірних правовідносинах, дійшов висновку про втрату ОСОБА_2 корпоративних прав на момент ухвалення спірних рішень, тоді як жодних обставин щодо виникнення у ОСОБА_1 корпоративних прав, із встановленням конкретної дати їх виникнення, суд не зазначав та відповідних висновків не робив, оскільки, як вже зазначалось, такі обставини не входять до предмета доказування у цьому спорі і їх встановлення/спростування не впливає на результат його вирішення.

6.10.У зв'язку з викладеним, врахувавши предмет спору у справі №922/4211/19 та його суб'єктний склад, а також те, що ОСОБА_1 не звертався ані із заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в суді першої інстанції у встановлені статтею 50 ГПК України строки, ані із позовною заявою та заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у суді першої інстанції у встановлені статтею 49 ГПК України строки, при тому, що будучи директором відповідача - ТОВ "Сервіс Профіль", ОСОБА_1 був обізнаний з існуванням цього спору та, відповідно, будучи обізнаним про спір, міг звернутися з відповідними заявами до місцевого господарського суду до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, колегія суддів касаційного господарського суду вважає необґрунтованими доводи скаржника про наявність підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 8 частини 1 статті 310 ГПК України.

6.11.Суд звертає увагу скаржника на норму частини 2 статті 51 ГПК України, відповідно до якої у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.

6.12.З урахуванням викладеного не вбачається, що рішенням суду апеляційної інстанції у справі щодо якої ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов'язки.

6.12.З огляду на те, що обставини прийняття апеляційним судом рішення про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 не підтвердилися, інші доводи касаційної скарги, що стосуються перегляду постанови апеляційної інстанції по суті, колегією суддів касаційної інстанції не перевіряються.

6.13.Отже, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 296 ГПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись статтями 234, 287, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі №922/4211/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О. А. Кролевець

О. О. Мамалуй