Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.06.2019 року у справі №810/3719/18

УХВАЛА

27 червня 2019 року

Київ

справа №810/3719/18

адміністративне провадження №К/9901/16998/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Олендера І. Я., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бензотрейд" до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бензотрейд" до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення від 12.04.2018 №646588/36964353, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Бензотрейд" відмовлено в реєстрації податкової накладної від
22.03.2018 №82, зобов'язано Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 22.03.2018 №82, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Бензотрейд" на суму 32 962,33 грн., у т. ч. податок на додану вартість 5 493,72 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Офіс великих платників податків ДФС України подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на розгляд по суті до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що вперше звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції в межах законодавчо встановленого процесуального строку, однак ситуація з обмеженим фінансуванням витрат органів ДФС України на сплату судового збору, в тому числі відповідача, унеможливила реалізації ним права на апеляційне оскарження. Вказує, що сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги було неможливо з об'єктивних причин, які від нього не залежали.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не є безумовною підставою для поновлення суб'єкту владних повноважень строку на оскарження судового рішення. Держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Відповідач у межах строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі від
04.03.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, не усунув недоліки апеляційної скарги, не надав документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Я. Олендер

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду