Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.11.2019 року у справі №420/1301/19

УХВАЛА

28 листопада 2019 року

Київ

справа №420/1301/19

адміністративне провадження №К/9901/29761/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі №420/1301/19 за позовом ОСОБА_1 до Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, треті особи, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішення

установив:

29 жовтня 2019 року зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 4 листопада 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

Згідно наявного в матеріалах касаційної скарги рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржник отримав 16 листопада 2019 року.

В межах наданого строку ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас положеннями частин 1 , 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

На підставі положень частини другою цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору мотивоване відсутністю роботи, а відтак відсутністю коштів для сплати судового збору та усуненню недоліків ухвали Верховного Суду від 4 листопада 2019 року.

Комплексний аналіз частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"одавчих положень дає підстави для таких висновків.

Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 КАС України в зазначеній редакції та статтею 8 Закону України "Про судовий збір" в указаній редакції є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Оскільки скаржником не доведено того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також не надано відповідних доказів, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 6 статті 332 КАС України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 169 248 332 359 КАС України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі №420/1301/19.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі №420/1301/19 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає..............

М. В. Білак,

Суддя Верховного Суду