Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.10.2018 року у справі №804/2802/18

УХВАЛА

26 жовтня 2018 року

Київ

справа №804/2802/18

адміністративне провадження №К/9901/63888/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 804/2802/18 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа Міністерство внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення відшкодування моральної шкоди,

встановив:

16 жовтня 2018 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 804/2802/18.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом першої інстанції вказану справу відповідно до статті 12 КАС України віднесено до справ незначної складності, що в свою чергу підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, згідно ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених ч.4 ст.257 КАС України;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду даної справи є визнання неправомірною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо не проведення Міністерством юстиції України позапланової перевірки суб'єкта нормотворення - Міністерства внутрішніх справ України щодо дотримання ним законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів на підставі заяви позивача від
22.10.2017р. про виявлення ним незаконної практики встановлення з 01.01.2016р. нових правових норм листом Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017року №5551/05/22-2017 "Про окремі питання підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій" з додатками до нього, зокрема: форми довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на 1 арк. в 1 прим., інформації про середні розміри надбавок та премії, що фактично сплачені за грудень 2015 року на 16 арк. в 1 прим. ; зобов'язання Міністерство юстиції України провести у п'ятиденний термін позапланову перевірку суб'єкта нормотворення Міністерства внутрішніх справ України щодо дотримання ним законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів на підставі заяви ОСОБА_1 від 22.10.2017 р. про виявлення ним незаконної практики встановлення з 01.01.2016р. нових правових норм листом Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017 "Про окремі питання підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій" з додатками до нього, зокрема: форми довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на 1 арк. в 1 прим., інформації про середні розміри надбавок та премії, що фактично сплачені за грудень 2015 року на 16 арк. в 1 прим., а саме, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах не передбачених законодавством; зобов'язання Міністерство юстиції України зобов'язати суб'єкта нормотворення Міністерство внутрішніх справ України підготувати та подати у місячний строк на реєстрацію до Міністерства юстиції України нормативно-правовий акт про визначення та встановлення з 01.01.2016р. для перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ України (міліції) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах установлених законодавством, як того вимагають приписи ч.3, ч.18 ст.43, ч.4 ст.63, ч.3 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-I2 від 09.04.1992 р. та пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008р. "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; стягнення з Міністерства юстиції України на користь позивача завданої йому моральної шкоди в розмірі 180000 гривень.

З огляду на зазначене, ця справа в розумінні КАС України є такою, що може бути віднесена судом до категорії справ незначної складності та розглянута в порядку спрощеного провадження.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13 328 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 804/2802/18 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа Міністерство внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення відшкодування моральної шкоди.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко