Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.04.2020 року у справі №9901/66/20

УХВАЛА

28 квітня 2020 року

Київ

справа №9901/66/20

адміністративне провадження №П/9901/66/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого: Кашпур О. В.,

суддів: Бевзенка В. М., Смоковича М. І., Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пушенко О. І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням Верховної Ради України,

УСТАНОВИЛ:

29.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання з єдиного казначейського рахунку, на його користь 1517901,74 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок прийняття Верховною Радою Україною незаконних рішень, визнаних неконституційними рішенням Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04 грудня 2018 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.ч. 3, 10 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд".

Позов обґрунтовував тим, що внаслідок прийняття Верховною Радою України положень частин 3, 10 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", які в подальшому були визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04 грудня 2018 року, позивачу за період з 01 січня 2014 року по 30 листопада 2018 року було виплачено суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення у розмірі 1178066,41 грн, а не 2695968,15 грн. Таким чином, спричинено шкоду в розмірі 1517901,74 грн, яка підлягає стягненню з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь позивача.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року відкрито провадження у справі №500/1804/19.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року адміністративну справу №500/1804/19 ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням Верховної Ради України, передано на розгляд до Верховного Суду як суду першої інстанції.

Указане рішення мотивоване тим, що у цій справі публічно правовий спір, насамперед, стосується відповідача - Верховної Ради України, а не Державної казначейської служби України, а тому, відповідно до статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.

Дослідивши предмет та підстави позову, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 КАС України).

У частині 2 статті 19 КАС України визначено вичерпний перелік публічно-правових спорів, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, до яких належать, зокрема справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється не на всі публічно-правові спори, а лише на ті, які виникають в результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Відповідно до частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним.

Згідно з частиною 1 статті 266 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема справи щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України.

Отже, у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені постанови Верховної Ради України, її дії чи бездіяльність, які виникли у правовідносинах, у яких вона реалізовує свої владні (управлінські) повноваження, і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їхнім юридичним змістом і процедурою розгляду.

Верховний Суд звертає увагу на те, що позивач обґрунтовує свої вимоги визнанням неконституційності положень ч.ч. 3, 10 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд". При цьому ОСОБА_1 не заявив будь-яких позовних вимог до Верховної Ради України.

Підстави позову також не пов'язані із діяльністю Верховної Ради України, яка визначена статтею 266 КАС України як така, що може бути перевірена судом, а полягають у оцінці до результатів законотворчої діяльності Верховної Ради України, яка, за висновком позивача, призвела до заподіяння йому шкоди.

ОСОБА_1 не оскаржується постанова Верховної Ради України, її дії чи бездіяльність на предмет їх законності, що виключає розгляд цієї позовної заяви Верховним Судом як судом першої інстанції.

У зв'язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про повернення адміністративної справи до Тернопільського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції для її розгляду.

При цьому колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що приписи частини 1 статті 30 КАС України щодо недопущення спорів про підсудність не застосовуються, оцінювалося дотримання інстанційної юрисдикції, яка встановлена статтями 22, 23, 24 КАС України.

Керуючись статтями 22, 24, 248, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути адміністративну справу №500/1804/19 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням Верховної ради України, для розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду.

2. Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Судді: О. В. Кашпур

В. М. Бевзенко

М. І. Смокович

О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко