Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2021 року у справі №826/12443/18

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/12443/18

адміністративне провадження № К/9901/3038/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №826/12443/18 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2018 №0027865001.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 позовні вимоги задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.12.2020, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Київській області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
28.02.2019 у справі №826/12443/18.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Київській області 25.01.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб'єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, Судом з'ясовано наступні обставини.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням 28.02.2019 (прийнятим у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи) позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2018 №0027865001. Вирішив стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045) сплачений ним судовий збір у сумі 1762,00грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260).

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від
28.02.2019 у справі №826/12443/18, Головне управління ДПС у Київській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2019 подану відповідачем апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем скарги, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 продовжувався.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.11.2019 відмовив Головному управлінню ДПС у Київській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу повернув скаржнику у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від
06.09.2019, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Київській області вдруге 21.10.2020, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, було подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 у справі №826/12443/18. При цьому, разом із апеляційною скаргою відповідачем було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження, в якому скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням у ній інших поважних причин пропуску такого строку, достатніх для його поновлення, з доказами на їх підтвердження.

Зокрема, мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою після спливу визначеного статтею 295 КАС України 30-денного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019, не вказав поважних причин пропуску зазначеного строку та не додав доказів на підтвердження поважності підстав його пропуску, з урахуванням того що відповідно до вимог частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу суду надійшло клопотання Головного управлінням ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому контролюючий орган просив суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити вказаний строк, у зв'язку з тим, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою було пропущено у зв'язку з недостатнім (обмеженим) фінансуванням, що, в свою чергу, унеможливлювало здійснити своєчасну сплату судового збору. Відповідач наголосив, що первинна апеляційна скарга була подана вчасно, а тому він не може бути позбавлений доступу до правосуддя через відсутність належного фінансування.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.12.2020 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.11.2020 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з доказами на їх підтвердження. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що вищевказані посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, не можуть бути прийняті судом, оскільки їх не можна віднести до ряду поважних причин.

Суд звернув увагу на те, що подаючи апеляційну скаргу вдруге, а саме -
21.10.2020, тобто, з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення від
28.02.2019, апелянтом так і не було надано доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об'єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно, у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір (з наданням відповідного підтвердження).

Також суд наголосив, що з наведених відповідачем доводів та наданих доказів, у суду відсутні підстави вважати, що майновий стан відповідача не дозволяв йому сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Дотримання апелянтом процесуальних строків визначених статтею 295 КАС України при первинному зверненні до суду з апеляційною скаргою не є підставою вважати пропуск строку поважним при її повторному поданні, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Суд, при постановлення спірної ухвали також обґрунтовано врахував й те, що у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами такого пропуску гарантовано не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких, адже це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Таким чином, оскільки Головним управлінням ДПС в Київській області не повідомлено суду про існування інших обставини, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже Шостим апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, суд дійшов умотивованого висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управлінням ДПС в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 у справі №826/12443/18.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №826/12443/18 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова