Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2020 року у справі №460/2794/18
Ухвала КАС ВП від 28.01.2020 року у справі №460/2794/18

УХВАЛА

27 січня 2020 року

Київ

справа №460/2794/18

адміністративне провадження №К/9901/2940/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області), в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ від 09 жовтня 2018 року №18-о про звільнення; поновити її на посаді головного державного інспектора відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Протокольною ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року замінено Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на її правонаступника - Головне управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 05 червня 2018 року №10-о "Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб у ГУ ДФС у Рівненській області з 06 червня 2018 року та стягнуто 25 264,53 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку та ухвалено нове рішення в цій частині. Стягнуто з ГУ ДФС у Рівненській області на користь ОСОБА_1 64 032,46 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

24 січня 2020 року ГУ ДФС у Рівненській області подало касаційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у позові.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Судом касаційної інстанції не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено.

У касаційній скарзі заявник послався на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з тих підстав, що суди поновили на роботі державного службовця поза межами конкурсу та на нерівнозначній посаді, що не відповідає вимогам Закону України "Про державну службу".

Перевіряючи матеріали касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів у справі.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондуються з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248 328 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська