Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.05.2021 року у справі №160/899/20
Постанова КАС ВП від 19.01.2023 року у справі №160/899/20

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

26 травня 2021 року

Київ

справа №160/899/20

адміністративне провадження №К/9901/17938/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Н. В. Коваленко,

суддів: Я. О. Берназюка, І. В. Желєзного,

перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна регуляторна служба України, про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИЛ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна регуляторна служба України, в якій позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06 грудня 2019 року № 2646 "Про накладення штрафу на АТ "Дніпрогаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".

Згідно із відтиском поштового штемпеля на поштовому конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 13 травня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частинами 1 та 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частинами 1 та 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України), якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини четвертої цієї ж статті).

Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій скаржник зазначає пункт 2 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу обґрунтовує наявністю підстав для відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 640/20494/19, якими керувався суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення.

Скаржник зазначає, що предметною ознакою спірних правовідносин у цій справі є питання законності винесення Регулятором постанови про накладення штрафу за порушення АТ "Дніпрогаз" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201, на підставі встановлення факту недопуску НКРЕКП до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Ліцензіата.

Одночасно, до предметних ознак зазначених вище правовідносин слід віднести питання наявності у Товариства права на недопуск НКРЕКП до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яка визначає, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, у разі, якщо мало місце використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів.

Скаржник зазначає, що предметом спору у справі № 640/20494/19 була постанова НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1860 "Про накладення штрафу на АТ "Сумигаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, яка була прийнята за результатами здійснення Регулятором планового заходу державного нагляду (контролю), а тому висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 640/20494/19 не можуть бути застосовані щодо спірних правовідносин, оскільки вони прийняті за різних фактичних обставин у справі та правових підстав.

Також зазначає, що дослідження Верховним Судом питання належності Ліцензійних умов щодо положень Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" є хибним, оскільки викладений у пункті 77 згаданої постанови висновок не корелюється як із прямим тлумаченням норм та сфери дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" так із нормами частини 10 статті 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Таким чином, на думку скаржника, Верховний Суд помилково визначив наслідки правозастосування норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та норм Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року.

Аналіз підстав касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв'язку дає можливість колегії суддів дійти висновку, що у цій справі наявні обставини, наведені в частині 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, які є підставами для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 334, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна регуляторна служба України, про визнання протиправною та скасування постанови.

Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/899/20 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна регуляторна служба України, про визнання протиправною та скасування постанови.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя І. В. Желєзний