Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.05.2019 року у справі №810/4606/18

УХВАЛА

27 травня 2019 року

Київ

справа № 810/4606/18

провадження № К/9901/14188/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (надалі також Бориспільська РДА), в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Бориспільської РДА щодо невнесення змін до виборчої адреси ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) на підставі її заяви;

зобов'язати Бориспільську РДА внести зміни до виборчої адреси ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) з виборчої адреси: АДРЕСА_2 на виборчу адресу: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, має постійне місце проживання у Київській області, зокрема, у приватному будинку, який на праві приватної власності належить їй. У зв'язку із тим, що позивач не може реалізувати свої виборчі права на непідконтрольній Україні території, вона звернулась до відповідача із заявою про зміну виборчої адреси, однак, отримала відповідь з відмовою у зміні виборчої адреси, яка на її думку не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Ухвалою від 7 вересня 2018 року Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі та визначив, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Суди встановили, що за даними довідки від 14 вересня 2015 року № 3225001402 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, яка видана Управлінням соціального захисту населення Бориспільської РДА, Лютікова Н. В. з 30 серпня 2014 року перемістилася з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_1. Відповідне нерухоме майно належить їй на праві приватної власності.

Відповідно до штампу про місце перебування за зареєстрованою адресою, який міститься на звороті зазначеної довідки, позивач з 16 вересня 2015 року проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Місцем реєстрації позивача у паспорті з 26 листопада 2004 року є: АДРЕСА_2.

14 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Бориспільської РДА із заявою про внесення змін до виборчої адреси, а саме просила внести до виборчої адреси такі зміни: поштовий індекс АДРЕСА_1, яка є її постійним місцем проживання. До заяви позивач додала копію паспорту, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та копію ідентифікаційного номеру.

Листом від 17 травня 2018 року № 48/07-58-565 Бориспільська РДА відмовила ОСОБА_1 у внесенні зміни до її виборчої адреси. Вказана відмова мотивована тим, що згідно з пунктом 8 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Однак, у вказаному переліку документів відсутня довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Подані позивачем документи - паспорт громадянина України та довідка взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, не підтверджують зареєстроване місце проживання на території Гірської сільської ради, відтак правові підстави щодо внесення зміни до виборчої адреси відсутні.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 7 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року, в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернулась із касаційною скаргою.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із того, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує факт реєстрації позивача за вказаною адресою, оскільки місцем її реєстрації в паспорті громадянина України зазначена інша адреса.

Верховний Суд зазначає, що основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост встановлено Законом України "Про місцеві вибори".

Право голосу на виборах депутатів міської ради, виборах міського голови мають громадяни України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України, належать до відповідної територіальної громади та проживають в межах відповідного виборчого округу.

Громадяни України, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, є виборцями.

Документом, який посвідчує особу, підтверджує громадянство та засвідчує місце проживання виборця на місцевих виборах є: паспорт громадянина України; тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).

Належність громадянина до відповідної територіальної громади та проживання його на відповідній території визначається його зареєстрованим місцем проживання.

Згідно частин 1 та 2 статті 8 Закону України "Про державний реєстр виборців", виборчою адресою виборця є адреса його житла або місця перебування виборця чи інша адреса, що замінює адресу житла виборця, яка є підставою для віднесення виборця до відповідної виборчої дільниці.

Виборча адреса виборця визначається за зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Разом з тим, зареєстроване місце проживання не повинно бути тимчасовим, як випливає зі статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою встановлено, що територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у частини 1 статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

За змістом частини 1 статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні частини 1 статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, тобто у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

При цьому згідно статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання здійснюється лише за однією адресою.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 25 липня 2018 року у справі № 161/16573/16-а, від 20 лютого 2019 року у справах № 372/815/17,644/9874/16-а, від 20 березня 2019 року та інші) за чинним законодавством право участі на місцевих виборах повинні мати лише ті громадяни України, які постійно проживають на відповідній території та мають реєстрацію місця проживання на території відповідного села, селища, міста.

Саме місце реєстрації у паспорті громадянина України має ключове юридичне значення при вирішенні виборчих спорів щодо включення до списків виборців для голосування на чергових виборах, оскільки залежно від місця реєстрації виборця визначається його виборча адреса.

Віднесення законодавцем виборчої адреси до персональних даних, які визначають місце та умови голосування виборця, підкреслює пріоритетність та значимість зареєстрованого місця проживання цього виборця для реалізації його виборчих прав.

Також, законодавець визначає зареєстроване місце проживання як обставину, за якою може бути підтверджено належність громадянина до певної територіальної громади, а, відтак, реалізовано громадянином право голосу на місцевих виборах.

Отже, зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини та наведене нормативне врегулювання, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення позову, вірно застосував вищенаведені положення чинного законодавства, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року у справі № 810/4606/18 за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

О. А. Губська