Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.01.2021 року у справі №9901/17/21

УХВАЛА

27 січня 2021 року

Київ

справа №9901/17/21

адміністративне провадження №П/9901/17/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Губської О. А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про скасування індивідуального акту суб'єкта владних повноважень,

встановив:

21 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої ради правосуддя, у якому просить скасувати ухвалу Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя №6399/0/18-20 від
21.12.2020 та направити матеріали до Вищої ради правосуддя для повторного розгляду.

Суд зазначає, що аналіз позовних вимог та їх обґрунтування дають підстави для висновку, що позивач фактично оскаржує рішення та діяльність Вищої ради правосуддя щодо розгляду його скарги.

Пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

За змістом частини 4 статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження, серед іншого, актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.

Особливості розгляду цієї категорії спорів визначено статтею 266 КАС України.

За наслідками перевірки суддею-доповідачем встановлено, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на таке.

Частиною 10 статті 131 Конституції України передбачено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано Законом України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ~law10~), зокрема частиною першою статті 107 визначено право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.

Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників, Комісія з питань доброчесності та етики - через її голову або членів Комісії.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 реалізував право на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії судді Хмельницького окружного адміністративного суду Тарновецького І. І., який, на думку позивача, вчинив дисциплінарний проступок.

Згідно зі ~law11~ дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

За правилами статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі-Закон №1798-VIII) дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті; 2) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження здійснюється в розумний строк. Строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати більше ніж шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги.

~law15~ установлено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених ~law16~, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених ~law17~, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Отже, статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя стосовно розгляду скарг та здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначаються Конституцією України, законами України "Про Вищу раду правосуддя" та "Про судоустрій та статус суддів".

Зі змісту ухвали від 21 грудня 2020 року №6399/0/18-20, постановленої членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищуком В. К., установлено, що скарги ОСОБА_1 залишено без розгляду та повернуто скаржникові.

З огляду на постановлення оскаржуваної ухвали за результатами попередньої перевірки скарги, дії Вищої ради правосуддя не можуть бути самостійним предметом адміністративного позову як такі, що не породжують безпосередніх правових наслідків (не змінюють обсягу прав і обов'язків особи, у тому числі й позивача).

Крім того, ~law18~ визначено, що рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.

Разом із ~law19~ №1798-VIII встановлено процедуру стосовно оскарження рішень, ухвалених Дисциплінарними палатами.

Так, відповідно до ~law20~ за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Якщо Дисциплінарна палата ухвалила рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється (частина шоста цієї статті).

~law21~ встановлено, що право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

Згідно з положеннями ~law22~ до суду може бути оскаржене рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати.

Таке законодавче врегулювання випливає з пункту 3 частини 1 статті 131 Конституції України, яким визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Зі змісту цього позову вбачається, що ОСОБА_1 заявив позовну вимогу, яка зводяться до визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя щодо залишення без розгляду та повернення скаржнику дисциплінарної скарги, тобто фактично оскаржується діяльність щодо постановлення ухвали від 21 грудня 2020 року №6399/0/18-20 членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищуком В. К. У цій ухвалі зазначено, що вона оскарженню не підлягає, тобто не зазначено, що її може оскаржити заявник ОСОБА_1.

За такого правового регулювання та з огляду на матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що така ухвала та діяльність органів Вищої ради правосуддя щодо її постановлення не підлягають оскарженню в судах.

Водночас необхідно зазначити, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій. Право на оскарження рішення, дій Вищої ради правосуддя, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти цього провадження у порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати дії та рішення визначених законом органів за результатами такого провадження.

Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Водночас ОСОБА_1 не є суб'єктом дисциплінарного провадження в розумінні зазначених норм законодавства, тобто між ним та Вищою радою правосуддя, як органом, який залишив без розгляду та повернув його скаргу в установленому законодавством порядку, відсутній будь-який спір, що підлягає розгляду в судах.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що Вища рада правосуддя не вчиняла будь-яких дій або бездіяльності, які б створювали для позивача права та обов'язки і породжували для нього право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом.

Наведений висновок узгоджується з численною практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеною у її рішеннях, зокрема, у постановах від 15 лютого 2018 року (справа №П/800/526/17), від 19 квітня 2018 року (справа №800/570/17), від 07 листопада 2019 року (справа №9901/227/19).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, на підставі викладеного та за такого правового регулювання, у відкритті провадження у справі за цим позовом необхідно відмовити.

Крім того, Суд звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2019 року у справі №9901/495/19 зауважується, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Ураховуючи те, що спір, щодо розв'язання якого звернувся позивач, не може розглядатися судами, відсутні підстави для роз'яснення питання, до юрисдикції якого суду належить його вирішення.

Керуючись статтями 22, 170, 171, 266 КАС України Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про скасування індивідуального акту суб'єкта владних повноважень.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя О. А. Губська