Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.01.2021 року у справі №340/1432/20

УХВАЛА

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 340/1432/20

адміністративне провадження № К/9901/751/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Стеценка С. Г., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила:

визнати протиправним і скасувати п. 48 рішення Добровеличківської селищної ради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" №267 від 18 березня 2020 року;

зобов'язати Добровеличківську селищну раду Кіровоградської області на найближчому засіданні сесії селищної ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 листопада 2019 року;

прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області за рахунок земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3521755100:02:000:9118.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, позивач подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення та прийняти нове - про задоволення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Радишевська О. Р. (суддя-доповідач), Кашпур О. В., Уханенко С. А.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2021 року задоволено заяви про самовідвід суддів Радишевської О. Р., Кашпур О. В., Уханенка С. А., передано матеріали справи до секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року № 105/0/78-21 у зв'язку з постановленням Верховним Судом 19 січня 2021 ухвали та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі № 340/1432/20.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Тацій Л. В. (суддя-доповідач), Стеценка С. Г., Стрелець Т. Г.

20 січня 2021 року матеріали касаційної скарги передано судді-доповідачу.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Предметом розгляду в цій справі, є, зокрема, визнання протиправним та скасування рішення сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, який, втім не є вичерпним.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

На обґрунтування права на касаційне оскарження заявник зазначає, що касаційний розгляд цієї справи стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та що позивач відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваний судовим рішення при розгляді інших справ, проте доводи касаційної скарги, наведені на підтвердження права на касаційне скарження судових рішень у справі незначної складності, посилання на існування обставин, визначених підпунктах "а " та "б" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, мають загальний характер. Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише підстави непогодження з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а ", "б" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, оскільки ця справа є справою незначної складності, розглянута судами в порядку спрощеного позовного провадження, заявником наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не доведена, тому обґрунтуванням підстав оскарження судових рішень, визначеним частиною 4 статті 328 КАС України колегія суддів оцінки не надає.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257 328 333 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії.

Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. В. Тацій

Суддя С. Г. Стеценко

Суддя Т. Г. Стрелець