Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2018 року у справі №826/25856/15

УХВАЛА

16 квітня 2018 року

Київ

справа №826/25856/15

касаційне провадження №К/9901/35568/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №826/25856/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Система" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа - Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Система" у грудні 2015 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа - Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 31.08.2017 позов залишив без задоволення.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.11.2017 скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2017 та ухвалив нове судове рішення про задоволення позову.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві звернулася 07.03.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
28.11.2017.

Верховний Суд ухвалою від 19.03.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, а також на підставі вимог частини 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з ненаданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням підстав та наданням доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 19.03.2018 була отримана відповідачем
26.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102922838140.

На виконання вимог ухвали від 19.03.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції заяву про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків щодо сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на неможливість здійснення сплати судового збору, на підтвердження чого подає повідомлення від
20.02.2018 №05-17/598 про неможливість проведення платежів за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків і кредитування державного бюджету та кодами економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

Податковим органом не надано доказів вчинення будь-яких дій (зокрема, безпосереднє звернення до органу казначейства чи вищестоящого податкового органу з обґрунтуванням доцільності касаційного оскарження судових рішень у справі №826/25856/15 та вимогою виділення коштів для сплати судового збору), спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №826/25856/15 фінансування з Державного бюджету України. Крім того, не зазначено в який строк недоліки касаційної скарги щодо здійснення такої сплати можуть бути усунуті.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги або відстрочення сплати судового збору.

Також, відповідачем не виконано вимоги ухвали від 19.03.2018 в частині надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням підстав пропуску такого строку.

На момент постановлення цієї ухвали, вимоги ухвали від 19.03.2018 про залишення касаційної скарги без руху, зокрема, щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням підстав поважності пропуску такого строку, скаржником не виконано.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статями 121, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві в задоволенні заяви про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №826/25856/15.

2. Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №826/25856/15.

3. Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
28.11.2017 у справі №826/25856/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Система" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа - Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

4. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк