Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.05.2021 року у справі №420/9123/20

УХВАЛА

24 травня 2021 року

м. Київ

справа № 420/9123/20

адміністративне провадження № К/9901/18125/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Бившевої Л. І., Васильєвої І. А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Одеської митниці Держмитслужби на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі №420/9123/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

Одеська митниця Держмитслужби звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2021 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2021 судом з'ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2020, яке прийнято в порядку письмового провадження, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеською митницею Держмитслужби 02.03.2021 подано до суду апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, обґрунтованим неможливістю своєчасного звернення із апеляційною скаргою у зв'язку із запровадженням на території України карантину.

Проте судом апеляційної інстанції наведені причини визнано неповажними, внаслідок чого ухвалою від 09.03.2021 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, зокрема, на підставі частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України для надання можливості скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги та зазначити інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Під час оцінки поважності причин пропуску строку суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що доводи митного органу, які викладені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, є неприйнятними, оскільки зазначені обставини не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Також судом визнано безпідставними посилання відповідача на продовження процесуальних строків у зв'язку із карантинними обмеженнями, оскільки положеннями пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ~law14~ встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності ~law15~ (тобто,
06.08.2020), в той час як апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від
19.11.2020 подано 02.03.2021.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В межах встановленого судом апеляційної інстанції строку недолік апеляційної скарги усунуто не було, інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження відповідачем не наведено, що як наслідок стало підставою постановлення апеляційним судом ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційний перегляд справи, повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Окрім цього пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Отже державні органи, які діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 09.03.2021 надавав митному органу достатній строк для усунення недоліку апеляційної скарги щодо наведення інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, проте, у встановлений судом апеляційної інстанції строк, відповідачем недолік апеляційної скарги усунуто не було.

Доводи ж касаційної скарги зводяться до того, що скаржник не мав можливості вчасно сплатити судовий збір, що вплинуло на строк звернення з апеляційною скаргою, проте вони не спростовують мотивів, покладених судом апеляційної інстанції в основу оскаржуваного судового рішення, як і не свідчать про порушення процесуальних норм при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Одеській митниці Держмитслужби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від
02.04.2021 у справі №420/9123/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. С. Пасічник

Л. І. Бившева

І. А. Васильєва