Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.04.2021 року у справі №420/6841/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 420/6841/20

адміністративне провадження № К/9901/11639/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року (суддя Танцюра К. О.) та

постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року (колегія у складі суддів Вербицької Н. В., Джабурії О. В., Кравченка К. В. )

у справі № 420/6841/20

за позовом ОСОБА_1

до Адміністрації Державної прикордонної служби України,

третя особа - Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

УСТАНОВИЛ:

24.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПС України), в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 77 комісії Адміністрації ДПС України "Про відмову у призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", прапорщику запасу ОСОБА_1", затверджене 08.06.2020 Головою ДПС України;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, відповідно до ст. 16-2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - ~law11~) у розмірі 525 500,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2020, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021, у задоволенні позову відмовлено.

02.04.2021 позивач подав касаційну скаргу, що 05.04.2021 надійшла до Верховного Суду, у якій із посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на необхідність відступу від висновку щодо застосування ~law12~, сформульованому у постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19, від
02.12.2020 у справі № 1.380.2019.006957. Така правова позиція Верховного Суду стосується військовослужбовців, які після звільнення тривалий час не зверталися до МСЕК та за результатами впливу сторонніх факторів стан їх здоров'я погіршився, тоді як він після встановлення у 2015 році відсотку втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок порання, пов'язаного із захистом Батьківщини, до 2020 року продовжив проходити військову службу, був звільнений в запас за станом здоров'я; у лютому 2020 року йому було вперше встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв'язку з чим вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги. Крім того, постанова Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19 не стосується спірних правовідносин, які виникли між ним та Адміністрацією ДПС України. Покликається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 295/3091/17.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Предметом спору у даній справі є оскарження дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо непризначення особі одноразової грошової допомоги відповідно до ~law13~.

За предметом позову ця справа належить до категорії справ незначної складності, тому суд першої інстанції обґрунтовано її розглянув відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Разом з тим, ОСОБА_1 не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального та процесуального права та не зазначає обставин, що можуть свідчити про значний суспільний інтерес для перегляду судових рішень у цій справі незначної складності.

Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постановах від 02.12.2020 у справі № 1.380.2019.006957 та від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19 виклав висновки щодо застосування ~law14~, які зводяться до такого:

- встановлення інвалідності та встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є пов'язаними підставами для виплати ОГД;

- встановлення інвалідності особі, якій раніше було встановлено часткову втрату працездатності без встановлення інвалідності, надає такій особі право на виплату ОГД з урахуванням раніше виплаченої суми;

- дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту першого рішення компетентного органу (МСЕК), яким встановлено інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Надалі Верховний Суд сформував усталену практику з цього питання в постановах від 10.12.2020 у справах № 822/1397/18 та № 620/3983/18, від 16.12.2020 у справах № 240/9995/19 та № 824/531/19-а, від 21.01.2021 у справі № 120/3/20-а, від 21.01.2021 у справі № 818/2448/18, від 30.03.2021 у справі № 817/1599/18, від 31.03.2021 у справі № 240/11307/19, від 31.03.2021 у справі № 440/1491/20, від 02.04.2021 у справі № 806/1197/18 та Суд у цій справі не вбачає підстав для відступу.

Слід також зазначити, що скаржник помилково ототожнює поняття необхідності відступлення від висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах з нерелевантністю їх застосування судами до спірних правовідносин, та обґрунтовує свою позицію по суті спору висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від
20.03.2018 у справі № 295/3091/17, від якого Верховний Суд саме відступив у постанові від 15.07.2020 по справі № 240/10153/19.

Будь-яких інших підстав та нормативно-правового обґрунтування для відступу від висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, скаржник не наводить.

Зважаючи на те, що доводи касаційної скарги не містять обставин, передбачених у ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності, Суд вважає, що касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 420/6841/20.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб