Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2021 року у справі №826/1220/18

УХВАЛА

22 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/1220/18

адміністративне провадження № К/9901/532/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №826/1220/18 за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

УСТАНОВИЛ:

05.01.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
02.12.2020.

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2017 №0011864202, №0011844202, №0011874202.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 позов задоволено.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 04.10.2017: № 0011864202 в частині суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 121,80 грн та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30,36 грн та № 0011844202 в частині суми грошового зобов'язання з військового збора у розмірі 09,14 грн та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2,29 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податка на доходи фізичних осіб та військового збора до бюджета з отриманого дохода як додаткове благо у вигляді суми основного борга, прощеного (анульованого) кредитором ПАТ "Укрсоцбанк" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої 11.09.2017 складено акт.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 04.10.2017 прийняті податкові повідомлення - рішення № 0011864202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 138214,98 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 110571,98 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 27643,00 грн, № 0011844202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збора у сумі 10423,21 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 8338,57 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2084,64 грн, № 0011874202, яким на позивача накладено штраф у розмірі 170,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від
04.10.2017: № 0011864202 в частині суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 121,80 грн та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30,36 грн та №0011844202 в частині суми грошового зобов'язання з військового збора у розмірі 09,14 грн та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2,29 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у м. Києві не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №826/1220/18 в частині задоволених позивних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2017: № 0011864202 у загальному розмірі 152,16 грн та № 0011844202 у загальному розмірі 11,43 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №826/1220/18 не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
02.12.2020 у справі №826/1220/18 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова