Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.09.2019 року у справі №540/2459/18

УХВАЛА

18 вересня 2019 року

Київ

справа №540/2459/18

адміністративне провадження №К/9901/25797/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 540/2459/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИЛ:

09.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019.

У 2018 році фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в Херсонський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС України в Херсонській області, АР Крим та Севастополі, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від
04.07.2018 № 003091405.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.02.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 4.07.2018 №003091405 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 34000 грн, в решті вимог відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.06.2018 Головним управлінням ДФС України в Херсонській області, АР Крим та Севастополі на підставі наказу №556 від 04.06.2018, направлень від 21.06.2018 № 0585,0586 проведено фактичну перевірку торгівельного об'єкту з продажу вин (кіоск) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у присутності продавця ОСОБА_2, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 21.06.2018 №0261/21/22/рро/3143800099.

Перевіркою виявлено порушення підприємцем вимог ст.11, ст.15, ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

За висновками перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від
04.07.2018 № 003091405 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 40800 грн. До податкового повідомлення-рішення надано розрахунок штрафних фінансових санкцій, з якого вбачається, що штраф в сумі 17000 грн був застосований за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, штраф в сумі 17000 грн застосований зберігання алкогольних напоїв, в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру алкогольних напоїв, 6800 грн штрафу за продаж алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі - місце торгівлі алкогольними напоями не обладнане РРО (КОРО), в якому фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, який не має статусу підприємства громадського харчування.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі податкове повідомлення-рішення від 04.07.2018 № 003091405 в частині застосування фінансових санкцій в сумі 34000 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 540/2459/18, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених вимог, винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №540/2459/18 є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2018 №003091405 в частині застосування фінансових санкцій в сумі 34000 грн.

З таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 540/2459/18 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 540/2459/18 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова