Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №826/7041/16

УХВАЛА

21 серпня 2018 року

Київ

справа №826/7041/16

касаційне провадження №К/9901/59550/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М.

розглянув матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Дубекспо" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2017 (суддя - Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
07.11.2017 (судді - Шелест С.Б., Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом Приватного підприємства "Дубекспо" (далі - ПП "Дубекспо") до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.

Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ПП "Дубекспо" 29.06.2018 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м.

Києва від 18.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017.

Одночасно позивач порушив питання про поновлення строку на касаційне провадження та заявив клопотання про "розтермінування" сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, яка діяла до 15.12.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (частина 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали).

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду прийнята у відкритому судовому засіданні 07.11.2017 за участю представників сторін, а касаційну скаргу скаржник подав 29.06.2018.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання касаційної скарги скаржник зазначає, що: до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду скаржник звертається в черговий раз; у період з 21.01.2018 по 27.01.2018 керівник підприємства перебував у відрядженні, що підтверджує обставини неможливості направити касаційну скаргу в строк, встановлений Законом; законодавство передбачає переривання перебігу строків, тому, на думку скаржника, відрядження керівника вважається таким, що перериває перебіг строків на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання про "відтермінування" сплати судового збору, скаржник посилається на відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судових витрат та блокування їх руху внаслідок арешту у межах кримінальних справ, надаючи на підтвердження цих інформацію з органа доходів і зборів про наявні відкриті поточні рахунки станом на 17.04.2018 (рахунки № 26008301017717,2615300010998 в ПАТ "ВТБ Банк", рахунки № 2615300010998,2610700110998,2600100010998,2610500310998 ПАТ Банк "Контракт", рахунки № 26002962496982,261061475 ПАТ "ПУМБ"), власну довідку про наявні рахунки у Приватного підприємства "Дубекспо" № 26002962496982,26008301017717,2600100010998,2610700110998,2610500310998,2600814114, відкриті в ПАТ "ПУМБ", ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ Банк "Контракт", але арештовані у межах кримінальних справ № 759/5506/15-к, 759/1461/15-к, 759/5513/15-к (кримінальне провадження 32014100080000100), та фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 01.01.2018.

Під час вивчення касаційної скарги суд також встановив наступне.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.12.2017 касаційну скаргу позивача залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), а саме: до касаційної скарги не додано копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Верховний Суд ухвалою від 09.01.2018 № К/9901/5555/18 відмовив ПП "Дубекспо" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки, посилаючись на незадовільний майновий стан, підприємство не надає докази на підтвердження цих доводів, та касаційну скаргу повернув на підставі пункту 1 частини 4 статті 169, статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (позивач не усунув недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк).

Скориставшись своїм правом на повторне звернення до адміністративного суду, передбачене статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач
15.02.2018 подав повторно касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку касаційного оскарження та розстрочення сплати судового збору.

Верховний Суд ухвалою від 02.03.2018 № К/9901/26278/18 касаційну скаргу ПП "Дубекспо" залишив без руху як таку, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а заявлене клопотання про поновлення строку касаційного оскарження є необґрунтованим; до скарги не додано документ про сплату судового збору, а доводи, наведені на обґрунтування клопотання про відстрочення судового збору, є необґрунтованими через недостатність доказів, які свідчили би про незадовільний майновий стан скаржника. При цьому суд встановив, що: посилаючись на повернення первинно поданої касаційної скарги ухвалою Верховного Суду № К/9901/5555/18 через невиконання вимог суду про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору, скаржник не надає докази на підтвердження доводів щодо отримання зазначеного судового рішення 28.01.2018; питання про поновлення процесуального строку та відстрочення сплати судового збору може бути вирішено позитивно за умови надання скаржником доказів про відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судових витрат протягом періоду з моменту первинного звернення до суду касаційної інстанції (інформація з органу податкової служби про відкриті розрахункові рахунки; виписки з поточних рахунків у національній валюті та в іноземній валюті; довідка банку про залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку юридичної особи тощо).

У строк, встановлений судом, позивач надав клопотання, у якому навів підстави для поновлення строку касаційного оскарження та розстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи клопотання про розстрочення сплати судового збору, скаржник надав власну довідку про наявні рахунки у Приватного підприємства "Дубекспо": № 26002962496982, який відкритий у ПАТ "ПУМБ", але арештований по кримінальній справі від 27.04.2015 № 759/6428/15-к; № 2600814114, відкритий у ПАТ "ПУМБ", та копії реєстрів операцій по рахунку 2600814114 за період з 01.11.2017 по
19.03.2018.

Клопотання про поновлення строку касаційного оскарження обґрунтоване посиланням на те, що копію ухвали Верховного Суду від 09.01.2018 № К/9901/5555/18 про повернення первісно поданої касаційної скарги підприємство отримало лише
28.01.2018, при цьому не заперечуючи проти того, що поштове відправлення за № 0102922280875, яким йому було надіслано ухвалу Верховного Суду від 09.01.2018, було вручено адресату 20.01.2018, що також підтверджено даними стосовно даного відправлення на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (www.ukrposhta.com). На обґрунтування даної обставини скаржник посилається на організаційно-господарські та фінансові проблеми підприємства, а саме, що зазначене судове рішення було надіслано на адресу офісного приміщення, зазначену у клопотанні, яке підприємство орендувало у минулому році, а зараз використовує лише його поштову адресу для листування через відсутню можливість у підприємства утримувати зазначене офісне приміщення або інше.

Верховний Суд ухвалою від 04.04.2018 № К/9901/26278/18 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Дубекспо" з тих підстав, що доводи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення строку, не можуть бути розцінені як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо подання касаційної скарги з дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження. Висновок суду про неповажність причин пропуску строку на подання касаційної скарги обґрунтований тим, що ПП "Дубекспо" є суб'єктом господарювання, що займається господарською діяльністю самостійно, ініціативно, систематично і на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Крім того, згідно з відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за зазначеною скаржником адресою для листування поштове відправлення (ухвала суду від 02.03.2018) отримане за довіреністю, що свідчить про отримання поштових відправлень уповноваженою особою підприємства.

Також позивач не надає докази щодо обставин, які унеможливили отримати зазначене поштове відправлення 20.01.2018 після його вручення "особисто" за вказаною адресою.

Верховний Суд ухвалою від 11.06.2018 № К/9901/52108/18 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Дубекспо" з тих підстав, що доводи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення строку, не можуть бути розцінені як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо подання касаційної скарги з дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження. Висновок суду про неповажність причин пропуску строку на подання касаційної скарги обґрунтований тим, що у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження позивач наводить фактично тотожні підстави для поновлення цього строку, що були наведені у попередніх клопотаннях під час подання касаційної скарги 15.02.2018, тим самим зловживаючи своїми процесуальними правами та вимагаючи у будь - який спосіб переглянути остаточне та обов'язкове до виконання рішення суду, змінивши його фактично по суті, що є порушенням принципу юридичної визначеності, як одного з основоположних аспектів верховенства права, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Також суд зазначив, що підстави, вказані позивачем у клопотанні про поновлення строків на касаційне оскарження, зокрема перебування керівника у відрядженні у період з
21.01.2018 по 27.01.2018, не є об'єктивною обставиною, яка ускладнила вчинити процесуальну дію у визначений статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, яка діяла до 15.12.2017) двадцятиденний строк після отримання скаржником ухвали Верховного Суду від 09.01.2018 про повернення касаційної скарги № К/9901/5555/17 (20.01.2018). А переривання процесуального строку для подання касаційної скарги не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі (провадження № К/9901/59550/18), поданої до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 15.08.2018, позивач наводить ті ж самі підстави, що були предметом розгляд попередніх клопотання про поновлення строку касаційного провадження (провадження № К/9901/52108/18 та № К/9901/55460/18).

Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Частиною 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що в силу пункту 9 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад адміністративного судочинства, суд визнає зловживанням процесуальними правами звернення із заявами про поновлення та "розтермінування" сплати судового збору з тотожних підстав та за відсутності нових обставин, а тому вважає за необхідне згадані заяви залишити без розгляду.

Керуючись статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дубекспо" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 залишити без розгляду.

Копію цієї ухвали надіслати Приватному підприємству "Дубекспо".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна