Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2020 року у справі №360/4847/19
Постанова КАС ВП від 29.03.2023 року у справі №360/4847/19

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

20 травня 2020 року

м. Київ

справа №360/4847/19

провадження №К/9901/12641/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Желєзного І. В., Кравчука В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі № 360/4847/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

(і) визнати протиправними рішення відповідача, оформлене пунктом 26 протоколу комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.2019 № 78;

(іі) скасувати пункт 26 протоколу комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.2019 № 78;

(ііі) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, та прийняти рішення відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
25.12.2013 № 975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2020, яке було залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від
09.04.2020, у позові відмовлено.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Приписами пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що потреба відкриття касаційного провадження в цій справі зумовлена важливістю формування висновку Верхового Суду щодо розгляду справ про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Заявник зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не розглядав у судовій практиці такі питання:

1. Чи є інвалідність, встановлена внаслідок захворювання, та інвалідність, встановлена внаслідок поранення, різними видами підстав для нарахування одноразової допомоги, передбаченої частиною шостою статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"?

2. Чи передбачає частина 6 статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" тримісячний строк на встановлення інвалідності внаслідок захворювання? Чи такий тримісячний строк передбачений як для встановлення інвалідності внаслідок захворювання, так і для встановлення інвалідності внаслідок поранення?

3. Чи має право Міністерство оборони України приймати рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, яке не ґрунтується на положеннях статі 16-4 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"?

4. Чи може особа, якій встановлена інвалідність, та яка має право на виплату одноразової грошової допомоги, внаслідок змін до законодавства втратити таке право?

Як вважає заявник, відповіді на означені питання нададуть нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин, що, на думку заявника, свідчить про потребу касаційного розгляду цієї справи.

За вимогами частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд зазначає, що питання застосування положень частини 6 статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вже досліджувалося в постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 у справі №750/5074/17 (провадження № К/9901/44751/18).

В означеній постанові Верховний Суд вказав, зокрема, таке:

"Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

В контексті спірних правовідносин саме ~law14~ є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема:

- особливі суб'єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби;

- визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;

- відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби".

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що Верховний Суд вже викладав висновок щодо того, чи передбачає частина 6 статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" тримісячний строк на встановлення інвалідності внаслідок захворювання.

Також Верховний Суд зауважує, що відповідь на питання: "Чи має право Міністерство оборони України приймати рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, яке не ґрунтується на положеннях статі 16-4 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"? " текстуально міститься безпосередньо в положеннях цієї самої норми.

Щодо того, чи може особа, якій встановлена інвалідність, та яка має право на виплату одноразової грошової допомоги, внаслідок змін до законодавства втратити таке право, варто зазначити, що в постанові Верховного Суду від 20.02.2020 в справі № 564/806/17 зазначено таке:

"30. Право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов'язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги. Наступна зміна законодавства не впливає на порядок отримання, розмір допомоги тощо, і це відповідає принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

31. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від
09.11.2018 у справі № 759/5707/16-а.

32. В той же час, на зміну обсягу прав особи у сфері соціального захисту військовослужбовців, зокрема на отримання одноразової грошової допомоги, може впливати настання обставин, з якими законодавство прямо пов'язує рівень соціального захисту, зокрема зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, що передбачено Порядками № 499 та № 975".

Отже, аналіз аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв'язку з відображеними в судовому рішенні суду апеляційної інстанції обставинами справи дає можливість колегії суддів вважати, що у цій ситуації наявні обставини, наведені у підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є підставою для відкриття касаційного провадження щодо таких питань:

1) Чи є інвалідність, встановлена внаслідок захворювання, та інвалідність, встановлена внаслідок поранення, різними видами підстав для нарахування одноразової допомоги, передбаченої частиною шостою статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"?

2) Чи тримісячний строк, встановлений частиною 6 статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачений як для встановлення інвалідності внаслідок захворювання, так і для встановлення інвалідності внаслідок поранення?

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України

Керуючись положеннями підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі № 360/4847/19.

2. Витребувати із Донецького окружного адміністративного суду справу № 360/4847/19.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4. Установити для подання відзиву на касаційну скаргу десятиденний строк з дня закінчення карантину, запровадженого на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

5. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя І. В. Желєзний

Суддя В. М. Кравчук