Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2019 року у справі №620/210/19

УХВАЛА

20 травня 2019 року

Київ

справа №620/210/19

провадження №К/9901/13324/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Гриціва М. І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки її подано після закінчення строків, установлених законом, без заяви про його поновлення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 07 травня 2019 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Касаційна скарга надійшла до суду 10 травня 2019 року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції ~law10~, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Положенням пункту 2 частини другої зазначеної статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати йому одноразової компенсації в сумі 189,60 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 неправомірними та зобов'язати донарахувати і виплатити на його користь, з урахуванням отриманої суми, разової компенсації призначеної за втрату здоров'я як інваліду 3 групи у розмірі - 30 мінімальних заробітних плат, згідно абзацу другого частини 1 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Встановлено, що 28 березня 2013 року ОСОБА_1 була встановлена 3 група інвалідності, пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС. 30 квітня 2013 року він звернувся до уповноваженого органу із заявою про призначення всіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, у якій просив, зокрема призначити одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цього ж дня відповідач нарахував йому суму одноразової грошової компенсації як інваліду 3 групи в сумі 189,60 грн відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996. Вказану суму отримав у травні 2013 року.

З цим позовом ОСОБА_1 звернувся 17 січня 2019 року.

Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, установленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, без заяви про його поновлення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про залишення його без розгляду.

Оскільки зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчить про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

2. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців