Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.04.2021 року у справі №160/3963/20

УХВАЛА

19 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 160/3963/20

адміністративне провадження № К/9901/9374/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано ним 11 лютого 2021 року, що підтверджується ксерокопією конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому частини 4 статті 332 КАС України.

Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 2 статті 329 КАС України.

Аналізуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ДМС України в Дніпропетровській області), в якому просив визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (далі - Положення №2503-ХII) і без застосування відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру; зобов'язати відповідача оформити та видати йому паспорт громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних відповідно до Положення №2503-ХII, із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітніх дітей.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позов.

Предметом спору у цій справі є відмова органу ДМС видати особі паспорт громадянина України для виїзду за кордон, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.

Так, частинами 1 -2 статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частиною 4 статті 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.

У касаційній скарзі заявник послався на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами не застосовано висновки Верховного Суду, висловлених у подібних правовідносинах, а систематичне порушення з боку суб'єктів владних повноважень основних прав і свобод громадян зачіпають права та інтереси великого кола громадян. Однак, такі доводи не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки приклади висновків Верховного Суду у справах №802/2279/17,420/270/19 та 620/1043/19, на які послався позивач, не є подібними до спірних правовідносин, а за установлених у цій справі обставин, що мають оціночний характер, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, а аргументи скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

За таких обставин, клопотання про звільнення від сплати судового збору Верховним Судом не вирішується.

Керуючись статтею 248, частиною 3 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року.

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська