Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.12.2018 року у справі №826/7963/17

УХВАЛА

17 грудня 2018 року

Київ

справа №826/7963/17

адміністративне провадження №К/9901/67384/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №826/7963/17 за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 позовні вимоги - задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" 07.12.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верхового Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №826/7963/17 є вимоги про визнання протиправними та скасування 144 податкових повідомлення-рішення від 22.05.2017 №0003394201,0004614203,0003604201,0003754203,0003774203,0004054203,0004104201,0003384201,0004284201,0003424203,0004034201,0004564203,0003434201,0004524203,0004624201,0004344201,0003824201,0003204201,0003524201,0004274203,0004234203,0003454201,0004114201,0003984203,0003954201,0003814201,0003554201,0003594203,0003574203,0004404203,0003744201,0004014203,0004204203,0004194203,0003644203,0004484203,0003964201,0003484201,0003494201,0003264209,0003324201,0003294201,0004244203,0004474201,0003534201,0003894201,0004654201,0004644201,0004264203,0003364201,0002464203,0003394201,0003834203,0004004201,0004534201,0004374201,0004544201,0004084203,0003864203,0003404203,0004224201,0003474201,0004514201,0003704201,0004254201,0003784201,0003904203,0004594203,0004174203,0003874203,0003714201,0004434203,0003354201,0003634201,0004364203,0004164203,0004584201,0004184203,0004094201,0004124203,0004294201,0004334203,0003724201,0003764201,0004424201,0004454203,0003974201,0004414201,0004674203,0003224201,0003854203,0003674203,0003564201,0004554203,0003344201,0003654201,0003614201,0003414201,0003924201,0003934203,0004444203,0004324203,0003914201,0004354201,0003314201,0004574201,0003884203,0004064201,0004394201,0003254209,0003244201,0003274201,0004464201,0003444201,0004314201,0004494201,0003664201,0003514201,0003624201,0003304201,0003334201,0003734203,0004664203,0003804203,27939/10/28-10-4201,0003694203,0003684203,0004504203,0004304203,0004044201,0003544201,0003794203,0004214203,0003944201,0004154203,0004134201,0003374201,0003584201,0004384203,0003994201,0003844201,0003504203,0004074201,0004634203 на загальну суму за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями 132248,00грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, оскільки, відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, відпуск пального відбувається через колонки кінцевому споживачу незалежно від умов продажів нафтопродуктів та форми розрахунків, що передбачає обов'язок кінцевого реалізатора нарахувати та сплатити акцизний податок, а якщо юридична особа придбаває нафтопродукти як суб'єкт господарювання, то таке придбання може відбуватись виключно через нафтопровід, автомобільним (водним, залізничним) транспортом, що виключає необхідність сплати акцизного податку реалізатором такого товару.

Отже, твердження позивача, що у разі заправки пальним власної техніки через паливозаправні колонки АЗС, яка йому належить, за відсутності розрахункових операцій та у разі використання підприємством такого палива виключно для власних потреб, такі операції з відпуску пального не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу 3 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України є помилковими, оскільки у разі здійснення операцій з фізичного відпуску пального і застосування спеціалізованого контрольно-касового апарату СЕККА, такі операції в повному обсязі оподатковуються акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №826/7963/17 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 у справі щодо визнання протиправними та скасування 144 податкових повідомлення-рішення від 22.05.2017 на загальну суму за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями 132248,00грн, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Підприємству з іноземними інвестиціями "Амік Україна" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №826/7963/17 за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду