Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.12.2018 року у справі №818/1808/18

УХВАЛА

16 серпня 2019 року

Київ

справа №818/1808/18

адміністративне провадження №К/9901/22612/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2019 року ОСОБА_1 (далі також - скаржник, ОСОБА_1) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року.

Перевіривши вказану касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Касаційна скарга ОСОБА_1 в частині обґрунтування вимог до суду касаційної інстанції містить образливі висловлювання, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, зокрема на 7,8,9,24,25 сторінках касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Застосування скаржником образливих висловлювань в тексті касаційної скарги, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, суд розцінює, як зловживання процесуальними правами.

Пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України визначено однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною 3 статті 45 КАС.

Згідно із частиною 3 статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зазначає, що з метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді.

При цьому, дії учасників справи, які мають ознаки неповаги до суду чи судді можуть бути підставою для застосування до них заходів процесуального примусу передбачених статтею 145 КАС України, зокрема, при подібних обставинах такі заходи були застосовані колегією суддів в ухвалі Верховного Суду від 08 січня 2019 року у справі № 826/3515/18.

Відтак, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику і у зв'язку з вищенаведеними обставинами.

Суд також вважає за необхідне відмітити, що згідно положень, які містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, згідно з якою право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Golder v. the United Kingdom" № 4451/70, пункт 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" № 8225/78, пункт 37 рішення у справі "Guerin v. France" № 25201/94, пункт 96 рішення у справі "Krombach v. France" № 29731/96, пункти 53,55 рішення у справі "Воловік проти України" № 15123/03, пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" № 24402/02, пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" № 45783/05, ухвала щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України"); такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися відповідно до потреб і ресурсів суспільства; держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі (рішення у справах "Osman v. The United Kingdom № 23452/94 та "Kreuz v. Poland" № 28249/95); умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви; зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження у справах здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (пункт 48 рішення у справі "Levages Prestations Services v. France" № 21920/93 та пункт 38 рішення у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" № 26737/95).

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтями 45, 169, 248, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

2. Повернути скаржнику касаційну скаргу.

3. Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги.

4. Роз'яснити скаржнику, що повернзення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до Верховного Суду.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

6. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Я. О. Берназюк