Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.07.2021 року у справі №500/3739/20

УХВАЛА

19 липня 2021 року

м. Київ

справа № 500/3739/20

адміністративне провадження № К/9901/23332/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №500/3739/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі ГУНП в Тернопільській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області №2927 від 21.10.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області №250 о/с від 21.10.2020 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області з 22.10.2020;

- стягнути з ГУНП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року по справі №500/3739/20 було скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №2927 від 21 жовтня 2020 року "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Тернопільського РВП та покарання винних".

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №250 о/с від 21.10.2020 "По особовому складу".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 22 жовтня 2020 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (46001, Валова вулиця, 11, місто Тернопіль, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 40108720) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 98 314 (дев'яносто вісім тисяч триста чотирнадцять) гривень 64 копійок (з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів).

Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга ним подана на підставі п. 1 ч.4 ст.328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

Також, скаржник зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції суперечить висновкам Верховного Суду у справах №580/1415/19, №823/411/17, №804/4096/17, №816/1534/16, №806/2555/17, №805/3079/17-а.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції та цитування норм законодавства.

У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Крім того, Суд роз'яснює, що пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасування наказів ГУНП в Тернопільській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1.

Отже, позивач не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції".

Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності, скаржник повинен також, окрім підстав для оскарження судового рішення, передбачених ч. 4 ст.328 КАС України, зазначити про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктами "а ", "б ", "в ", "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини 4 статті 328 КАС України, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №500/3739/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич