Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.05.2021 року у справі №580/2880/20

УХВАЛА

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 580/2880/20

адміністративне провадження № К/9901/17807/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Калашнікової О. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 580/2880/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Уманського відділу поліції Головного управління в Черкаській області, Центральної атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України про визнання протиправними та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 27 лютого 2020 року та рішення Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України від 17 червня 2020 року про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області №184о/с від 13 липня 2020 року про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0057257) з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Уманського відділу Головного управління Національної поліції у Черкаській області;

поновити капітана поліції ОСОБА_1 (0057257) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Уманського відділу Головного управління Національної поліції у Черкаській області;

стягнути з Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки атестування та співбесіда позивача були проведені у межах наданих атестаційним комісіям повноважень та у спосіб, який передбачений чинним законодавством, відтак вказане свідчить про правомірність рішення (висновку) атестаційної комісії Національної поліції від 27 лютого 2020 року про невідповідність позивача займаній посаді, рішення (висновку) апеляційної атестаційної комісії Національної поліції від 17 червня 2020 року про невідповідність позивача займаній посаді, а також наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області №184 о/с від 13 липня 2020 року про звільнення позивача з займаної посади.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 27 лютого 2020 року та рішення Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України від 17 червня 2020 року про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді;

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області №184о/с від 13 липня 2020 року про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0057257) з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Уманського відділу Головного управління Національної поліції у Черкаській області.

Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 (0057257) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Уманського відділу Головного управління Національної поліції у Черкаській області.

Стягнуто з Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу у розмірі 78 886,52 грн (сімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість грн 52 коп. ) без урахування обов'язкових податків та зборів.

В частині поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 (один) місць у розмірі 9 620,31 (девять тисяч шістсот двадцять грн 31 коп) без урахування обов'язкових податків та зборів допущено негайне виконання судового рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що атестаційна комісія на момент складання висновків про невідповідність позивача займаній посаді, жодним чином не обговорювали питання можливості переведення його (за згоди позивача) на іншу посаду чи роботу, що відповідає професійному рівню, або направлення позивача на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією, чим порушила вимоги статті 13 Закону України "Про професійний розвиток працівників".

Протокол атестаційної комісії також не містить мотивів, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення, зокрема, посилань на обставини, що свідчать про небажання змінюватись відповідно до нової структури, відсутність бачення щодо роботи в нових умовах, дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал, інших обставин, що свідчать про невідповідність особи займаній посаді.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач працював та був поновлений на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Уманського відділу Головного управління Національної поліції у Черкаській області.

Отже, він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні ~law17~.

Як вбачається з ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року зазначену справу призначено та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №580/2880/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. В. Калашнікова Ж. М. Мельник-Томенко