Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2020 року у справі №280/5698/19

УХВАЛА

20 травня 2020 року

Київ

справа №280/5698/19

адміністративне провадження №К/9901/12916/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу Заступника військового прокурора Західного регіону України на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі за позовом Заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, - Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1, за участю третьої особи - Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2020 року Заступник військового прокурора Західного регіону України подав касаційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі, заявник, посилаючись на порушення судами норм норм процесуального права, просить переглянути і скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Водночас заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 03 березня 2020 року, направлену йому 15 квітня 2020 року, отримано Прокуратурою 21 квітня 2020 року, що підтверджується ксерокопією супровідного листа та роздруківкою з ідентифікатора міжнародного поштового відправлення ПАТ "Укрпошта".

Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому частини 4 статті 332 КАС України.

Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження та докази, додані на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 2 статті 329 КАС України.

Аналізуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

У листопаді 2019 року Заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України звернувся до суду з адміністративним позовом інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про стягнення з нього 120816,75 грн витрат, пов'язаних з утриманням відповідача, як курсанта, у вищому навчальному закладі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, позовну заяву повернуто особі, яка її подала.

Згідно з частиною 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у частиною 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що повертаючи позовну заяву прокурора, подану ним в інтересах держави, суд першої інстанції виходив з того, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Перевіряючи ухвалу суду першої інстанції та залишаючи її без змін, суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Так, відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Аналіз частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Враховуючи те, що обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом, прокурор послався на нездійснення Адміністрацією Держприкордонслужби захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, проте жодних доказів, які б свідчили про неможливість виконання саме Адміністрацією Державної прикордонної служби України своїх повноважень у спірних правовідносинах (зокрема, доказів, що підтверджували відсутність бюджетних асигнувань за вказаним кодом бюджетної класифікації, інших доказів, що підтверджують відсутність коштів на сплату судового збору) не надав, суди дійшли висновку, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором та не обґрунтовано підстави звернення до суду.

Одночасно, суди послалися на висновки Верховного Суду, щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, висловлених у справі №806/1000/17.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позов необхідно повернути особі, яка його подала.

Зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 248 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Заступнику військового прокурора Західного регіону України процесуальний строк на касаційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника військового прокурора Західного регіону України на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі за позовом Заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, - Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1, за участю третьої особи - Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про стягнення коштів відмовити.

3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська