Історія справи
Ухвала КАС ВП від 20.03.2019 року у справі №819/1103/18

УХВАЛА14 березня 2019 рокуКиївсправа № 819/1103/18адміністративне провадження № К/9901/5914/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Юрченко В. П.,суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С,розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 819/1103/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИЛ:ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ф" від 19.06.2017 № 103552-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік в розмірі 11092 грн. 90 коп., № 103553-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік в розмірі
10118грн. 65 коп. та податкової вимогу форми "Ф" від 15.11.2017 № 12596-17 на суму 21211 грн. 55 коп.Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від22.01.2019 у справі № 819/1103/18 позов задоволено повністю.Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржник звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з даною касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.Статтею
129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Згідно з частиною
1 статті
13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Відповідно до частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України.Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини
3 статті
3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.Відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.Суд першої інстанцій, згідно його рішення від 05.09.2018, відніс справу до категорії незначної складності, розглянувши позов ОСОБА_2 у порядку спрощеного позовного провадження. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі № 819/1103/18, прийнятого в порядку спрощеного провадження, не підлягає касаційному оскарженню.Згідно з пунктом
1 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею
333 Кодексу адміністративного судочинства України,УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 819/1103/18.Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................
В. П. ЮрченкоІ. А. ВасильєваС. С. ПасічникСудді Верховного Суду