Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2021 року у справі №400/1390/20

УХВАЛА

19 січня 2021 року

м. Київ

справа № 400/1390/20

адміністративне провадження № К/9901/15/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 400/1390/20 за позовом приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИЛ:

04 січня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку
28.12.2020).

У березні 2020 року приватне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Первомайський кар'єр "Граніт" звернулося до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ЦВДВС м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ)), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Миколаївській області, ГУПФ України в Черкаській області про:

- поновлення ПАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" строку на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом щодо оскарження рішення державного виконавця ЦВДВС м. Черкаси Коломієць І. Г. прийняте у формі постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 лютого 2015 року ВП №46682248 з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року №2а-27/11/1470, пропущеного з поважних причин;

- визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця ЦВДВС м.

Черкаси Коломієць І. Г. прийняте у формі постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 лютого 2015 року ВП №46682248 з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року №2а-27/11/1470.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду:

- заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду;

- документ про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.

11.08.2020 року на виконання вимог зазначеної ухвали позивач надав заяву про усунення недоліків позовної заяви та документ про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн. В заяві позивач зазначає ті ж самі підстави пропуску строку, що вже були вказані ним у позові та які суд дослідив та визнав неповажними, а саме: що з постановою про відкриття виконавчого провадження від
25.02.2015 року та рештою матеріалів виконавчого провадження позивач ознайомився
16.12.2019 року; що 26.12.2019 року позивач вже звертався до суду з даним позовом (справа № 400/25/20) та ухвалою від 03.02.2020 року судом повернуто позов. Додатково зазначив, що подав позов в період запровадження карантину, при цьому не вказав причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 було відмовлено у задоволені заяви позивача поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, адміністративний позов позивача останньому повернутий, у зв'язку із тим, що суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду у строк, встановлений ст. 287 КАС України, є неповажними.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" було залишено без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року - без змін.

Суди вказали, що позивачем пропущено строк звернення до суду на оскарження рішення державного виконавця, оскільки повторне звернення до суду відбулось через 41 день (19 лютого 2020 року - день отримання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі №400/25/20 та 31 березня 2020 року - день повторного звернення до суду).

Суди вказали, що із змісту матеріалів справи та заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачається будь-яких причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду з даним позовом, адже фактично позивач повторно зазначив причини, які судом визнані неповажними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

Повертаючи адміністративний позов позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду у строк, встановлений ст. 287 КАС України, є неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказав, що у справі відсутні будь-які докази та достовірні дані про те, що боржнику до 16 грудня 2019 року була направлена на адресу зазначену у виконавчому документів (тобто, існувала об'єктивна можливість отримати копію постанови раніше) та вручена копія постанови про відкриття виконавчого провадження з дотриманням вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення. А також, вказував, що 26.12.2019 року вже звертався до суду з даним позовом (справа № 400/25/20) та ухвалою від 03.02.2020 року судом було повернуто позов, що вказує на те, що позивачем було дотримано строків звернення до суду під час первісного подання позову.

Відповідно положень ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (..).

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених п.9 ч.4 ст. 169 КАС України.

Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з адміністративним позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Причини, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом в межах розумного строку у період з моменту повернення попередньо поданого позову до подання адміністративного позову вдруге, скаржником не зазначені.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Також, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом є неповажними.

Доводи скаржника про те, що позивач з повторним позовом звернувся не 31.03.2020, а 25.03.2020, не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення адміністративного позову товариству.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суди правильно застосували положення пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 400/1390/20 за позовом приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді О. В. Кашпур

Н. В. Шевцова