Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2021 року у справі №300/866/20

УХВАЛА

19 січня 2021 року

м. Київ

справа № 300/866/20

адміністративне провадження № К/9901/296/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 300/866/20 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення №4 від 26.02.2020 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2,

УСТАНОВИЛ:

04 січня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку
30.12.2020).

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області з позовними вимогами про скасування рішення за № 4 від 26.02.2020, та до ОСОБА_2 з позовними вимогами про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та стягнення матеріальної шкоди в розмірі 992,40 грн.

Ухвалами Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та стягнення матеріальної шкоди, а також відкрито провадження за позовними вимогами до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про скасування рішення №4 від 26.02.2020 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи), яке було залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Згідно з положеннями частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Таким чином, відсутні підстави, за яких цю справу не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Оскаржуючи судове рішення, прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки по вині адвоката позивачу довелось сплатити судовий збір у розмірі 992,46 грн, від сплати якого він був звільнений, а також, справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, натомість судами під час розгляду справи не було застосовано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї.

Твердження заявника касаційної скарги, що справа має виняткове значення, а також стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.

Також скаржник не обґрунтував в чому саме полягає виняткове значення із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Таким чином, позивач у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 300/866/20 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення №4 від 26.02.2020 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді О. В. Кашпур

Н. В. Шевцова