Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.08.2021 року у справі №500/780/21

УХВАЛА

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 500/780/21

адміністративне провадження № К/9901/29278/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року у справі №500/780/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Тернопільської обласної прокуратури Миколайчука А. Б. від 21 січня 2021 року № 30к "Про застосування дисциплінарного стягнення";

- поновити на посаді прокурора Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області з 22 січня 2021 року;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 січня 2021 року до дня постановлення рішення судом.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 5 серпня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року у справі №500/780/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу подання касаційної скарги посилається на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України й покликається на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 липня 2019 року у справі №826/16328/17 та від 28 січня 2021 року у справі №260/636/19.

Однак, таке обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник хоча і посилається на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу звернення до Суду, однак не вказує конкретну норму права щодо застосування якої Верховний Суд має відступити від раніше прийнятого висновку.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року і постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року у справі №500/780/21.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року у справі №500/780/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена................

Н. М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду