Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.05.2020 року у справі №160/8201/19

УХВАЛА

18 травня 2020 року

Київ

справа №160/8201/19

адміністративне провадження №К/9901/11973/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі №160/8201/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення грошової допомоги при народженні дитини,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.03.2030 апеляційну скаргу повернув скаржнику.

Вважаючи ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 постановленою з порушенням вимог процесуального закону, Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради оскаржило її в касаційному порядку.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 25.03.2020, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від
10.03.2020 залишено апеляційну скаргу без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано її копії, відповідно до кількості учасників справи, копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи та доказів сплати судового збору, запропоновано скаржнику в строк протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем отримано зазначену копію ухвали 13.03.2020.

20.03.2020 скаржник на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надав до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору та повідомив, що при поданні апеляційної скарги по цій справі ним попередньо було направлено позивачу (процесуальне положення) копію апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що підтверджується копією опису вкладення та копією накладної АТ "Укрпошта".

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.03.2020 повернув апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
17.12.2019 у зазначеній справі.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, в частині надання до суду апеляційної інстанції копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.

За змістом пунктів 1, 2, 3 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Отже, доводи касаційної скарги в цій частині не дають підстав для висновку про наявність порушення з боку суду апеляційної інстанції норм процесуального права.

Враховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі №160/8201/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення грошової допомоги при народженні дитини.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.........................................

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик

С. Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду