Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №826/9345/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

13.02.2018 Київ К/9901/15345/18 826/9345/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши матеріали заяви ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 жовтня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України.

Як вбачається з відбитка поштового штемпеля на конверті, заява направлена до Верховного Суду України 13 грудня 2017 року.

За змістом пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ~law9~) Верховний Суд України діє у межах своїх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному ~law10~, та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному ~law11~.

У відповідності з положеннями пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ~law12~ Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності й Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747-IV викладено у новій редакції.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції КАС , викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції КАС , викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1,3-6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Супровідним листом від 12 січня 2018 року Верховний Суд України надіслав за належністю заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 826/9345/16 (К/800/31870/17) з матеріалами у справі до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
05.02.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Стрелець Т.Г. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.

За правилами пункту 1 та 2 частини 1 статті 237 КАС України мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є зокрема, неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

У заяві ОСОБА_2 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 30 липня 2015 року, 12 грудня 2016 року, 22 вересня 2016 року (справи №К/800/34717/15, К/800/34021/16, К/800/47270/15 відповідно) та постанови Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року № К/800/34717/15, які, на думку ОСОБА_2, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження, погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та її виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України від 28 грудня 2014 року № 80-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на реалізацію положень абзацу другого ~law13~ та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Водночас у справах, в яких були ухвалені судові рішення К/800/34021/16 від 12 грудня 2016 року та К/800/47270/15 від 22 вересня 2016 року надані для порівняння, суд касаційної інстанції прийшов до аналогічного висновку.

Крім цього, Верховний Суд України постановою від 13 липня 2016 року (справа № 21-1488а16) постанову Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року № К/800/34717/15 в частині задоволення позову про визнання неправомірними дій територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку і виплати заробітної плати та зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області здійснити відповідний перерахунок і виплати - скасував, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2015 року про відмову у задоволенні позову у цій частині залишив в силі.

В частині позовної вимоги про зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, щодо якої Вищий адміністративний суд України направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то в цій частині зазначене рішення суду касаційної інстанції Верховний Суд України залишив без змін.

Також, з урахуванням вище зазначеного, безпідставним є посилання заявника на увалу Вищого адміністративного суду України від 30 липня 2015 року №К/800/34717/15 про відкриття касаційного провадження.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) та статтями 235 236 237 238 239 240 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII),

ухвалив:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії до провадження Верховного Суду для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх