Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.04.2019 року у справі №820/4463/17

УХВАЛА

14 листопада 2019 року

Київ

справа №820/4463/17

адміністративне провадження №К/9901/31423/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Блажівської Н. Є., Гусака М. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду 20.03.2019 у справі № 820/4463/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, скаржник) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 підставою для відмови у відкритті стало те, що апеляційна скарга подана ГУ ДФС 23.01.2019, тобто після спливу граничного строку апеляційного оскарження судового рішення першої інстанції суб'єктом владних повноважень.

У касаційній скарзі ГУ ДФС зазначає, що не погоджується з таким судовим рішенням, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в межах строків встановлених для цього, проте ухвалою від 03.04.2018 її було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору. В подальшому ухвалами апеляційного суду від
08.06.2018 та від 17.12.2018 апеляційні скарги повернуто без розгляду, у зв'язку з порушенням порядку подання апеляційної скарги. Зазначає, що відсутність фінансування є поважною причиною пропуску строку. Разом з тим, ним вживалися всі необхідні заходи з реалізації права на апеляційне оскарження, зокрема, апеляційну скаргу приведено у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме надано платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

За такого регулювання, доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не мають правового значення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 14.12.2017, а тому звертаючись 23.01.2019 з апеляційною скаргою ГУ ДФС, який є відповідачем у цій справі, пропущено граничний строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133 169 295 299 333 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду
20.03.2019 у справі № 820/4463/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

Н. Є. Блажівська

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду