Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №826/26861/15

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/5082/17 826/26861/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/26861/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

22 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду місті Києва від 11 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/26861/15.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 213 та 214 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ, та надано строк на усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/26861/15 прийнято до провадження.

Відповідно до положень частини 3 статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Підпунктом 12 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року заявником на адресу суду касаційної інстанції направлено клопотання про усунення недоліків в якому, крім іншого, заявник просить відстрочити сплату судового збору у даній справі, з огляду на те, що платежі Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не проводяться, що підтверджується листом УДКСУ від 10 листопада 2017 року.

Розглянувши вказане клопотання суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України в редакції ~law14~ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, неможливість сплати судового збору податковим органом є невмотивованим, спростовується відомостями наведеними у Додатку № 3 до Державного бюджету України на 2017 рік, а також наявністю коштів виділених органам Державної фіскальної служби для сплати судового збору в обсязі 710000000,00грн., з яких за даними Державної казначейської служби України використано 554784253,00грн. станом на 15 грудня 2017 року, внаслідок чого, за будь-яких умов причини несплати судового збору визнаються судом неповажними.

Отже, враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

Відповідно до вимог статті 212 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених статті 212 КАС України, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 212 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 102 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

За змістом статті 100 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за наявності поважної причини цього пропуску.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року прийнята у відкритому судовому засіданні, повний текст вказаного судового рішення виготовлено в повному обсязі 20 липня 2017 року в той час, як касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції 22 листопада 2017 року, про що свідчить відтиск вхідного штампу канцелярії суду на першому аркуші наданої касаційної скарги.

Доводи відповідача про поважність причин, що зумовили пропуск процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень зводяться до того, що у зв'язку з звільненням 04 вересня 2017 року Корчук Л.В., що є відповідальним юристом по даній справі, податковий орган був позбавлений можливості оскаржувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у встановлені законодавством строки. На підтвердження вказаних обставин заявником надано копію листа Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 24 листопада 2017 року № 8/26-54-10-026.

Проте, вказані обставини не можуть бути визнані поважними, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі та має визначену штатним розписом чисельність працівників, а процесуальна дієздатність органу владних повноважень не пов'язана з конкретною службовою особою.

Таким чином, посилання відповідача на звільненням відповідального юриста по справі № 826/26861/15 є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу, тому не може бути поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. До того ж, доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії з касаційного оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанцій завником не надано.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на те, що наведені Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м.

Києва від 11 листопада 2016 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/26861/15 визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку заявником касаційної скарги не наведено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248,333,355,359 підпунктами четвертим та дванадцятим пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 826/26861/15.

Відмовити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/26861/15.

Відмовити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у відкритті касаційного провадження на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/26861/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна